Abstract:
Заклади охорони здоров’я з високою культурою безпеки пацієнтів характеризуються належним рівнем взаємної довіри працівників, загальним розумінням важливості питань безпеки пацієнтів, наявністю ефективної системи профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки як медичного персоналу, так і пацієнта, яка впроваджена. Крім того, підтримання високої культури безпеки вимагає розуміння певних норм поведінки та ставлення до пацієнта з позиції забезпечення його максимальної безпеки, що сприяє дотриманню стандартів лікування та розвитку безпечної поведінки. Метою дослідження було створення та наукове обґрунтування алгоритму аналітичного оцінювання рівня культури безпеки в сучасних закладах охорони здоров’я. Дослідження проводили на базі Стоматологічного медичного центру НМУ імені О.О.Богомольця. У роботі використовувалися гігієнічні та медико-соціологічні методи та методи експертної оцінки та статистичного аналізу. Матеріалом проведеного дослідження послужили карти експертної оцінки провідних складових культури безпеки. Організаційно-цільова структура наукової роботи передбачала визначення структурних особливостей провідних складових культури безпеки та розробку бальної шкали їх оцінки, здійснення експертної оцінки зазначених складових та встановлення ступеня узгодженості думок експертів, розрахунок вагових коефіцієнтів впливу різних складових на формування певного рівня культури безпеки та обґрунтування об’єктивних статистичних підходів до оцінки рівня безпеки. культури. У ході проведеного дослідження виявлено високий ступінь узгодженості думок експертів та розраховано значення вагового коефіцієнта s, що дало змогу розробити узагальнені формули для визначення значень показників рівня забезпечення культури безпеки в сучасних закладах охорони здоров’я з позицій оцінки ступеня впливу на рівень культури безпеки провідних характеристик небезпечних дій людини (лікаря, спеціаліста тощо) (компонент № 1), виявлення ступеня впливу на рівень культури безпеки як сильних, так і слабких сторін у створенні безпечного медичного середовища (компонент № 2) та встановлення ступеня впливу на рівень культури безпеки небезпечних виробничих факторів, притаманних медичному середовищу (компонент № 3). Обґрунтовано, що процес створення алгоритму аналітичного оцінювання рівня культури безпеки в сучасних закладах охорони здоров’я має передбачати реалізацію наступних етапів: встановлення ступеня вираженості провідних показників, які є складовими кожної з основних її складових, за допомогою спеціальних шкал (1-й етап),визначення значень показників забезпечення рівня культури безпеки пацієнта для кожного із компонентів за відповідними узагальненими формулами (22-й етап), оцінка та змістовна інтерпретація значень показників рівня культури безпеки на основі кількісних критеріїв (3 -й етап), визначення колективних, групових або персоніфікованих за змістом стратегій застосування превентивних заходів, спрямованих на підвищення рівня культури безпеки в кожному конкретному випадку (4 -й етап).
