Аннотации:
Мета — на підставі аналізу результатів дихального тесту із 13С-міченою сечовиною вивчити динаміку рівня інфікованості Helicobacter pylori та провести оцінку ефективності схем ерадикації H. pylori у паці-єнтів із патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) — мешканців Вінницької області.Матеріали та методи. Проведено аналіз 2095 результатів дихальних тестів із 13С-міченою сечовиною, виконаних у 2006 — 2019 рр. у клініко-діагностичній гастроентерологічній лабораторії Вінницького націо-нального медичного університету імені М. І. Пирогова на інфрачервоному аналізаторі (IRIS, Wagner, Німеч-чина). Результати дихальних тестів розподілили на два масиви: перший — результати 1189 дихальних тес-тів (644 жінки та 545 чоловіків), проведених хворим із патологією верхніх відділів ШКТ для первинної діа-гностики інфікованості H. pylori, другий — результати 906 дихальних тестів (476 жінок та 430 чоловіків), виконаних хворим із патологією верхніх відділів ШКТ для контролю ефективності ерадикації H. pylori.Результати. За результатами аналізу дихальних тестів, виконаних для первинної діагностики інфікуван-ня H. pylori, встановлено, що у 2006, 2007 та 2008 р. рівень інфікованості H. pylori не відрізнявся статис-тично значущо (p > 0,05) і становив 68,1, 63,3 та 64,8 % відповідно. Починаючи з 2009 р., у хворих, котрі не отримували попередньо антигелікобактерної фармакотерапії, рівень інфікування H. pylori статистично значущо зменшився (p < 0,05 та р < 0,01). Середня частота ефективної ерадикації H. pylori за весь період спостереження незалежно від схеми лікування становила 76,4 %. При порівнянні ефективності ерадика-ційної фармакотерапії залежно від статі встановлено, що у 2006 та 2007 р. успішність антигелікобактер-ної фармакотерапії у жінок була статистично значущо (р < 0,01) меншою порівняно із чоловіками і ста-новила 60,0 та 53,5 % і 91,3 та 77,9 % відповідно. Кількість успішних випадків ерадикації H. pylori була ста-тистично значущо (p < 0,01) більшою в групі пацієнтів, яким призначали схеми антигелікобактерної фармакотерапії відповідно до Маастрихтських консенсусів, порівняно з групою хворих, котрим призна-чали некоректні схеми лікування (81,3 і 65,6 %; р < 0,01).Висновки. За результатами аналізу дихальних тестів із 13С-міченою сечовиною, виконаних для первин-ної діагностики H. pylori, встановлено, що у хворих на патологію верхніх відділів ШКТ з 2009 року статис-тично значущо зменшувалася первинна інфікованість H. pylori. Не виявлено гендерних відмінностей (p > 0,05) щодо інфікування H. pylori. Найменшу частку інфікованих H. pylori зареєстровано у віковій групі < 20 років (39,6 %), а найбільшу — у віковій групі понад 70 років (66,7 %). Схема інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін + вісмуту субцитрат у стандартних дозах продемонструвала най-вищу ефективність серед схем, призначених згідно із Маастрихтськими рекомендаціями, — 87,0 %. Най-менш ефективною була схема інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + похідні метронідазолу в стандартних дозах (68,1 %).Ключові слова: інфікованість H. pylori, ерадикація H. pylori, дихальний тест із 13С-міченою сечовиною.І. Г. Палій 1, Н. М. Кондратюк 2, С. В. Заїка 11 Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова2 КНП ЦПМД Хмельницького району, Хмельницький
