Abstract:
У статті проводиться соціально-філософське дослідження актуальної моделі історичної дієвості людини в ціннісно-смисловому контексті соціальних потреб постсучасного світу. Констатовано, що суспільство звертається до розуміння онтологічних засад своєї діяльності, коли виникає необхідність у новітніх засобах активізації людських ресурсів заради збереження свого національного та історичного фундаменту існування в глобальній системі координат. З’ясовано, що механізм конструювання моделей актуальної соціально-історичної дієвості людини включає практику рефлексивної темпоральної модальності, яка долає межі лінійних уявлень про всесвітній історичний процес та враховує селекційну процедуру зсуву часових горизонтів. Окремо визначено, що феномен історичної дієвості є способом функціонування соціальної раціональності, яка реалізується завдяки формуванню суспільних інституцій та визнаної структури цінностей. Головним є те, що усвідомлення історичного моменту на основі аналізу ситуативної актуальності конкретних соціальних потреб суспільства надає можливість спрогнозувати розвиток подій у майбутньому. Показано, що практика дослідження пластичної взаємозалежності між соціальними структурами та горизонтами часу за умови актуалізації історичної дієвості людини комплексно розкриває світоглядні смисли та цінності суспільного життя на певній території, що забезпечує прогностичний характер майбутніх перспектив соціокультурних трансформаційних планетарного масштабу.
