Abstract:
Мета – аналіз ефективності змішаної форми організації навчального процесу. Матеріал і методи. Проведено моделювання змішаної форми організації навчального процесу під кутом оцінки ефективності та економічності. Результати й обговорення. Автори розглядають змішану форму навчання, як поєднання дистанційного та клінічного навчання. Семестр має бути поділений на «теоретичну» та «клінічну» складові. Етіологію, патогенез, класифікацію, діагностику, показання та протипоказання до операції, види операції, можна розглядати дистанційно. Залежно від кількості груп і тем тривалість теоретичної складової може становити 30–60 %. Під час клінічних занять студенти мають опанувати методику обстеження хворого, набути навички встановлення діагнозу, формування плану обстеження та лікування. На хірургічних кафедрах студенти більше зможуть працювати у перев’язувальнних, брати участь в операціях. Студент має прослідковувати перебіг хвороби у конкретного хворого, вивчати хворобу як динамічний процес. Клінічні заняття краще проводити блоками/циклами, що передбачає перебування групи студентів в одній лікарні впродовж декількох днів або тижнів. Клінічна частина може бути поєднана із виробничою практикою, за рахунок якої можна збільшити кількість годин, що відведені для викладання базових клінічних дисциплін. Широко потрібно використовувати чергування. Тривалість клінічної частини має складати близько двох місяців, а в цілому за навчальний рік – не менше чотирьох місяців. Додатковою перевагою розглянутої системи є економічність: зменшення навантаження на клінічні бази та інфраструктуру університетів. Висновок. У надзвичайних умовах організація навчального процесу має стати максимально орієнтованою на вимоги надзвичайного періоду і передусім на ефективне опанування практичних навичок та безпеку всіх учасників навчального процесу. На думку авторів, цього найкраще досягти при використанні змішаної (онлайн/офлайн) форми навчання.
