Аннотации:
Ураження органів дихальної системи є частим явищем в умовах сьогодення. Підвищений рівень гомоцистеїну (Гц) є одним із предикторів бронхо-легеневої патології. Протягом останніх років встановлений взаємозв’язок між концентрацією його в плазмі крові та ризиком розвитку ХОЗЛ, бронхіальної астми, раку легень. Патогенез пошкодження дихальної системи за умов гіпергомоцистеїнемії (ГГц) досі вивчається, однак відомо, що він є причиною ендотеліальної дисфункції, окисного стресу, стресу ендоплазматичної сітки, які лежать в основі ураження легеневої тканини. Метою дослідження є встановлення порівняльної характеристики гістологічних змін тканини легень щурів різного віку за умов ГГц. Експериментальне дослідження проведене на 64 білих нелінійних щурах-самцях. У ході експерименту тварин поділено на дві групи – контрольну і дослідну, кожна з яких розподілена на підгрупи залежно від віку – молоді (1-2 місяці), зрілі (6-8 місяців), старі (24-26 місяців). Моделювання стану стійкої ГГц досягали шляхом введення щурам дослідної групи тіолактону Гц у дозі 200 мг/кг маси тіла інтрагастрально протягом 60 днів. Гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа SEO SСAN та фотодокументували за допомогою відеокамери Vision CCD Camera з системою виводу зображення з гістологічних препаратів. Проведені гістологічні дослідження легень тварин молодого віку за умов ГГц встановили помірні деструктивні зміни судин, бронхів, компонентів респіраторного відділу, що мали компенсаторно-пристосувальний та зворотний характер. У щурів зрілого віку при експериментальній ГГц виявили пристосувально-компенсаторні та деструктивні зміни органу. У тварин старого віку розвиваються найбільш значні деструктивно-дегенеративні зміни порівняно із дослідженнями легень груп молодих та зрілих щурів. Визначальною особливістю для даної вікової групи була надмірна активація фібробластів та розвиток периваскулярного, перибронхіального, інтерстиційного склерозу.
