Abstract:
Успішне освоєння матеріалу студентами закладу вищої освіти (ЗВО) та чинники, що тому сприяють, є однією з найактуальніших тем для дослідження сучасними науковцями. Одним із найважливіших чинників, що на це впливає, є діалогічні здібності викладача закладу вищої освіти. Найбільш ефективним методом оцінки даних якостей є метод експертних оцінок, коли саме студенти надають оцінки здібностям викладача, що дає об’єктивні результати. Дослідження проводилось серед студентів – медичних психологів і викладачів з різним стажем роботи Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова. За отриманими результатами на перших курсах навчання студенти більшою мірою акцентують увагу на комунікативних аспектах взаємодії викладачів і студентів. На середніх і старших курсах поступово акценти зміщуються в бік когнітивної й операційної складових частин професійної компетентності викладача та його мотивації щодо навчальної діяльності. Студенти всіх курсів і викладачі, незалежно від досвіду, відзначили спільні чинники, що впливають на успіх лекції. Щодо особистісних якостей лектора, то тут є розбіжність. Викладачі віддають перевагу загальнолюдським чинникам, як-от: «загальна ерудиція», «правильна мова» та «гумор», а у студентській вибірці домінують конкретні професійні якості: «уміння просто викласти складні речі», «уміння привернути увагу до предмета». Значуща відмінність досліджена між найважливішими особистісними якостями викладача, що впливають на успішне проведення заняття. Незмінним лишається домінування показника «досконале знання предмета» для всіх викладачів. «Мистецтво оратора» та «вміння просто викласти складні речі» у процесі здобуття педагогічного досвіду поступаються своїми позиціями таким якостям, як «гумор» і «загальна ерудиція». На нашу думку, це є свідченням того, що зі значним педагогічним досвідом більш професійні якості викладача стають менш значущими, а більша значущість надається саме загальнолюдським та інтелектуальним якостям.
