Abstract:
Використання сучасних безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) в ході воєнних та спеціальних операцій є загальносвітовою тенденцією. Дистанційно пілотоване обладнання в умовах повномасштабного вторгнення на територію України заявило про себе як про одну з найефективніших технологій ведення сучасного бою. Оператори БпАК за допомогою такого оснащення залучаються до широкого спектру професійних завдань, оскільки це може суттєво вплинути на тактичну обстановку не лише на полі бою, але і в тилу противника.Встановлено, що 40 % операторів БпАК, які мають асоційовані зі стресом захворювання, надмірно ризиковані, а структура розподілу цих ризиків у обох досліджуваних груп є достовірно різною за критерієм χ2 (p<0,0000001), що cвідчить про більшу силу впливу стресового фактора на організм операторів, що мають асоційовані зі стресом захворювання. Показано, що у положенні з відкритими очима різниця між стабілографічними параметрами серед операторів БпАК обох груп різниця є достовірною за параметрами Pup2Sigma, SkewY, wAvgFX (p<0,05). У положенні із закритими очима різниця між стабілографічними параметрами обох груп є достовірною за показниками Length, vgSpeed, LengthX та KFR (p<0,05). Отриманий феномен збільшення кількості параметрів в положенні із закритими очима з достовірною різницею доводить роль зорової інформації в процесі підтримання центру тиску тіла оператора, оскільки нівелювання альтернативних вестибулярному аналізатору систем зумовлюють виникнення зовсім інших механізмів підтримки центру тиску. Підтверджено, що вплив асоційованих зі стресом захворювань на функціональний стан операторів проявляється також за найбільш чутливим найстабільнішим інтегральним показником стійкості тіла KFR у положенні із закритими очима (p<0,05).
