Abstract:
Відповідно до формування Всесвітньої організації охорони здоров’я, остеопороз (ОП) визначається як «системне захворювання, котре характеризується низькою кістковою масою в одиниці об’єму та порушенням мікроархітек-тури кісткової тканини, що призводить до підвищеної крихкості кісток і, як наслідок, до збільшення ризику перело-мів». Висока та неухильно зростаюча поширеність остеопорозу в світі є підставою називати цю хворобу безмовною епідемією ХХІ століття, яка потребує значних матеріальних ресурсів. Сьогодні серед неінфекційних захворювань, після хвороб серцево-судинної системи, онкологічної патології та цу-крового діабету, ОП посідає четверте місце. Значущість проблеми ОП як для медицини, так і для соціально-еконо-мічної сфери життя суспільства неухильно зростає. ОП – величезна складна міждисциплінарна проблема, у вирішен-ні якої гідне місце повинні посідати доступні, маловитратні та ефективні інструменти. Недостатнє та незбалансоване харчування належить до дуже важливих чинників розвитку остеопенії і ОП; доведено – впливовими факторами є низька забезпеченість вітаміном D, нутритивний дефіцит мікроелементів (Са, K, Мg) та низька фізична активність. Ефективна профілактика та лікування ОП – складний процес, для реалізації якого потрібен комплексний підхід. Першим кроком у нормалізації кісткового метаболізму є раціональне фізичне навантаження та збалансоване хар-чування, а у разі неможливості оптимізації дієти оптимальним є вживання препаратів вітаміну D, вітаміну К2, ді-єтичної добавки з магнієм та препаратів, які містять фітоалексин, що доведено позитивно впливають на метаболізм кісткової тканини. Лікар має можливість ефективно персоніфіковано їх застосовувати у комплексній профілактиці і терапії ОП з метою покращення якості життя пацієнта.
