Abstract:
Розміщення/будівництво «братських шпиталів» в Україні почалось у XIV-XVI столітті для хворих з психічними розладами, де вони перебували від здорових осіб ізольовано. Це були перші створені заклади охорони здоров’я психіатричного профілю, які розміщувались вкрай пристосованих умовах (казарми, конюшні, приміщення монастирів) і не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам перебування хворих в стаціонарних закладах.
Приватні психіатричні лікарні будувались невеликої місткості і лише для багатих. В них були створені окрім гігієнічних, лікувальних умов, ще умови для «терапевтичного середовища»: на території – ландшафтний дизайн, сад, фонтани, квітники; у будівлі: майстерні гончарства, малювання, перукарів, крою і шиття, вишивки, кабінет механотерапії «тренажерний зал» тощо, що є і сьогодні прикладом для будівництва психлікарень у європейських країнах.
Будівництво психіатричних лікарень у радянський час проводилось за “коридорним” принципом однотипного розташування приміщень лікарні, палати розраховані на велику кількість хворих, умов для приватності відсутні (відсутні двері, в палатах, санітарно-гігієнічних кімнатах, ліжка розміщені у холах, тумбочок, шаф не достатньо для кожного хворого, умови для особистої гігієни не створені, туалети в кінці коридора, душові кімнати працюють за графіком), характер лікування мав ознаки каральної психіатрії, що призводило не до одужання, а ще більшого загострення хвороби.
В Європейських країнах метою будівництва/реконструкції ЗОЗ ПП є створення комфортного перебування пацієнтів як на території, так і в умовах стаціонару так званого «цілющого архітектурно-планувального середовища», а також безпечного, приватного аж до їх повного одужання і повернення до родини, громади. Зазначена мета досягається шляхом системного та комплексного підходу до створення: садово-паркової зони, яка має лікувально-оздоровчий ефект; оптимального ергономічного дизайну внутрішньолікарняного середовища, комфорту для хворих та медичного персоналу; належного санітарно-гігієнічного, протиепідемічного, екологічного та безпекового середовища, та сприяє покращенню організації лікувально-охоронного, реабілітаційного режиму, лікувально-профілактичної роботи, запобіганню ІПНМД.
Заслуговує на увагу та запозичення досвіду країн ЄС щодо використання мультидисциплінарного підходу до проектування європейських сучасних ЗОЗ ПП в частині залучення до робочих груп з проектування/реконструкції ЗОЗ ПП окрім архітекторів ще й керівників медичних закладів, медичного персоналу, в тому числі медичних сестер, що важливо для створення ефективного терапевтичного середовища не тільки для пацієнтів, а й медичних працівників.
