Abstract:
Відхідниково-куприкова зв’язка (ВКЗ) визначає просторову конфігурацію аноректума, за рахунок тракційно-контратракційного механізму анальної континенції, тобто стиснення та зсування прямої кишки, який реалізується зміщенням її відносно точок фіксації до кістково-зв’язкового апарату малого таза, а тому будь-яке втручання, яке супроводжується видаленням навіть малого компонента даного комплексу, беззаперечно призводить до порушення функції континенції після операції.
Мета: визначення функціональних порушень сфінктерного апарату відхідника при руйнуванні ВКЗ та при її пластиці.
Пацієнти і методи. Здійснено ретроспективний аналіз результатів лікування 15 пацієнтів клініки, яким проведена кокцигектомія з відсіченням ВКЗ, та аналіз лікування 13 пацієнтів, яким була проведена пластика ВКЗ. На основі створення просторової математичної моделі функції ВКЗ з’ясовано, що при її руйнації зменшення величини аноректального кута досягає +63°, яке спричиняє порушення функції дистальних відділів товстої кишки.
Результати. Доведено, що важливою складовою профілактики порушень акту дефекації в даній групі пацієнтів повинна бути інтраопераційна ліквідація прямокишково-куприкової порожнини з пластикою ВКЗ для відновлення цілісності м’язово-зв’язкового апарату шляхом імітації його анатомічної фіксації.
Висновки. Відновлення шляхом імітації анатомічної фіксації з’єднання ВКЗ після її інтраопераційної руйнації дозволяє створити умови для її фізіологічного функціонування, що в свою чергу сприяє профілактиці порушень акту дефекації.