Abstract:
З кожним роком зміни, які відбуваються в сучасному закладі вищої освіти (ЗВО), висувають значно вищі вимоги до професійної культури лікаря. Зокрема, професійна культура студента-медика майбутнього лікаря як сукупність практичних і духовних надбань, що визначають якість його професійної діяльності, тісно пов’язана з його інтелектуальною, загальною педагогічною та психологічною, методичною та інформаційною, теоретичною, практичною діяльністю, мовною та моральною культурою. Така освіта забезпечить можливість адаптації спеціаліста до динамічної зміни умов, підвищення кваліфікації, зміни професії і конкурентоспроможності на ринку праці. На перший план виступає не лише певний набір знань та вмінь, які повинен засвоїти майбутній медик, а й отримання ним необхідного базисного комплексу основної інформації та навичок, сформована готовність до самостійного дослідження та розвитку, впровадження нових технік та методик, тобто сформована професійна компетентність. Таким чином досягається ще й надзвичайна гнучкість фахівця, адже не зупиняючись в статичному положенні, рухаючись у різноманітних напрямках, можливості адаптації молодого працівника до ситуації в медицині стають майже безмежними. Виходячи з дослідження видно, що підготовка майбутнього медика реалізується в освітньому просторі, що формується як перетин особистісно-значущого, ціннісного, культурного, комунікативного, діяльнісного, інформаційного просторів на основі компетентнісного підходу «вихідна (початкова) навченість можливості здібності готовність компетентність практична самостійна діяльність».
