Abstract:
Одним з об'єктів для вивчення загальних закономірностей розвитку організму є дослідження візерунків шкіри. Генетична детермінованість папілярного рельєфу шкіри долонь дозволяє використовувати дерматогліфіку в якості допоміжного методу для діагностики низки патологій генетичної етіології. Параметри дерматогліфіки, будучи генетично детермінованими, вирізняються стабільністю протягом життя, високою етнічною, статевою відмінністю та індивідуальною мінливістю . У зв'язку з цим, останнім часом, дерматогліфічні показники широко використовують в якості маркерів при вивченні мультифакторіальних захворювань. Параметри дерматогліфіки використовують для оцінки схильності до професійного флюорозу, хронічного гаймориту. Доведено роль факторів фенотипу (зокрема, ознак дерматогліфіки), в прогнозуванні ефективності хіміопрофілактики туберкульозу у дітей, а дослідження особливостей кореляційних структур показників дерматогліфіки у дітей, хворих на бронхіальну астму, рецидивуючий та астматичний бронхіти, дозволило розробити більш досконалі алгоритми по визначенню груп підвищеного ризику, прогнозу та характеру перебігу захворювання .У літературі звертається увага на асоційованість пальцевих візерунків з особливостями статури людини, однак ці дослідження малочисельні і виконані без оцінки стану здоров’я популяції, яку досліджували.
Мета роботи - дослідити зв'язки між параметрами дерматогліфіки та поздовжніми розмірами тіла і шириною дистальних епіфізів у практично здорових міських осіб юнацького віку, мешканців Подільського регіону України.