Abstract:
Становлення морфології та функції спинного мозку має велике значення і завжди лишається актуальним у зв’язку з тим, що він бере участь у забезпеченні функцій, необхідних для виживання плода і повноцінної життєдіяльності дорослої людини. У процесі морфогенезу спин ного мозку людини відбуваються перетворення його структури, що приводять до формоутворення сірої речовини, а саме виникнення нейронних груп та їх зв’язків. Основою такого процесу є перетворення нейральних стовбурових клітин. Відомо, що стінка ембріонального спинного мозку людини складається з епендимного (матричного), мантійного та крайових шарів. Епендимний шар оточує центральний канал і разом із мантійним шаром формує сіру речовину. Народження нейральних стовбурових клітин здійснюється у субвентрикулярній зоні епендимного шару, після чого вони мігрують вздовж волокон радіальної глії до мантійного шару, де відбувається їх перетворення у нейробласти або гліобласти. Досі залишається предметом дискусії питання морфології нейральних стовбурових клітин та подальше їх диференціювання у мантійному шарі. Чимало науковців у своїх дослідженнях вказують на те, що нейральні стовбурові клітини - це всі клітини епендимного шару або клітини радіальної глії. Деякі автори дотримуються думки, що нейральні стовбурові клітини виникають у субвентрикулярній зоні, мають сферичну форму і розташовуються серед еліпсоподібної форми клітин епендимного шару. Таким чином, подібне питання потребує подальшого вивчення та уточнення. Що стосується досліджень матричного шару спинного мозку та морфології нейральних стовбурових. Установлены морфометрические и цитоархитектонические особенности эпендимного (матричного) слоя спинного мозга плодов человека с такими аномалиями развития, как сиамские близнецы (торакопаг), анэнцефалия, спинномозговая грыжа (spina bifida) и краниостеноз (башенный череп). Отличаются площадь и толщина матричного слоя, морфология нейральных стволовых клеток, а также характер их миграции в мантийный слой. Так, во всех вариантах мальформаций площадь эпендимного слоя наибольшая в шейных или поясничных сегментах, наименьшая - на уровне грудных сегментов. Толщина матричного слоя во всех случаях уменьшалась в дорзальном направлении, кроме анэнцефала, где наибольшая толщина матричного слоя наблюдалась в боковых частях центрального канала шейных и грудных сегментов. Размеры и площадь нейральных стволовых клеток на уровне всех сегментов спинного мозга имеют относительно одинаковые величины, которые отличаются между собой в отдельных вариантах мальформаций. Митозы нейральных стволовых клеток сферической формы одиночные и происходят в субвентрикулярной зоне. У анэнцефала и spina bifida (17–18 нед.) отсутствует упорядоченый характер миграции нейральных стволовых клеток.
