Abstract:
На сьогодні достеменно відомо, що прогресування пієлонефриту призводить до розвитку склерозу, а в антенатальному періоді навіть за відсутності запального процесу на тлі дисплазії і рефлюксу, призводить до розвитку артеріальної гіпертензії та необхідності в нирковозамісній терапії. Комбінація запального процесу та міхурово-сечовідного рефлюксу може сприяти рубцюванню ниркової паренхіми при пієлонефриті уже в ранньому віці дітей. Згідно даних літератури, нефросклероз на тлі міхурово - сечовідного рефлюксу формується у 30-60% хворих і призводить до розвитку термінальної стадії хронічної ниркової недостатності у 25-60 % пацієнтів. Незважаючи на існування великої кількості маркерів, які пов’язані із процесами фіброзоутворення в нирках, їх інтерпретація та клінічне значення залишаються дискутабельними. Тому виникає нагальна потреба в пошуку маркерів, які виявляються не тільки при запальному процесі,