Abstract:
Устатті здійснено порівняльний аналіз методик навчання науково-професійної англійської мови в закладах вищої медичної освіти Сполучених Штатів Америки та країн Європейського Союзу в контексті сучасних вимог до професійної підготовки майбутніх лікарів. З’ясовано, що науково-профе сійна англійська мова виступає не допоміжною дисципліною, а інтегрованим компонентом фахової, клінічної та науково-дослідницької підготовки студентів медичних спеціальностей, забезпечуючи їхню готовність до професійної діяльності в глобальному освітньо-науковому просторі. Проаналізовано теоретико-методичні підходи до викладання англійської мови академічного й професійного спрямування, спрямовані на формування цілісної науково-професійної мовленнєвої компетентності здобувачів освіти.Розглянуто особливості викладання англійської мови в закладах вищої медичної освіти США, зокрема високий рівень інтеграції мовної підготовки з фаховими дисциплінами, навчання на основі виконання професійно орієнтованих завдань, симуляційних технологій, кейс-методу та міждисциплінарних проєктів. Показано, що американські освітні програми орієнтовані на практико зорієнтоване навчання, розвиток навичок академічного письма, критичного читання наукових текстів та усного професійного мовлення, а також на широке застосування цифрових освітніх платформ і онлайн-ресурсів як невід’ємної складової навчального процесу. Окреслено особливості навчання науково-професійної англійської мови в закладах вищої медичної освіти країн Європейського Союзу, для яких характерна методична варіативність, зумовлена національними освітніми традиціями та мовною політикою. З’ясовано провідну роль загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти у стандартизації цілей, очікуваних результатів навчання та рівнів володіння англійською мовою, що забезпечує академічну мобільність і відповідність підготовки студентів міжнародним вимогам. Визначено спільні та відмінні риси методичних підходів у США та Європейському Союзі, зокрема щодо ступеня інтеграції англійської мови з клінічними дисциплінами, співвідношення академічного письма й наукового дискурсу, використання цифрових технологій і забезпечення академічної свободи студентів.
