Abstract:
У сучасному світі домашні тварини відіграють важливу роль у житті людини, стаючи повноцінними членами родини. Проте тісний і регулярний контакт людини з твариною супроводжується певними ризиками,
оскільки є загроза передачі зоонозних інфекцій. Особливу епідеміологічну небезпеку становлять паразитарні зоонози. Інфікування людини можливе як через безпосередній контакт (шерсть тварини, слина, фекалії, шкірні виділення тварини), так і опосередковано – через контаміноване довкілля (предмети побуту, іграшки, ґрунт тощо). При недостатньому ветеринарному контролі, відсутності регулярної дегельмінтизації, недотримання санітарно-гігієнічних норм у догляді за тваринами значно підвищують ризик занесення інвазій.
Особливо вразливими до зараження є вагітні, діти, особи з імунодефіцитом, люди похилого віку та особи з хронічними захворюваннями.