Abstract:
Забій ока створює умови для неконтрольованого утворення вільних радикалів, що, у свою чергу, призводить до каскаду реакцій, пов'язаних з нітрозативним стресом. Цей процес посилює початкове пошкодження тканин. За цих стресових умов порушується баланс між утворенням активних форм кисню (АФК) та активних форм азоту (АФН) та функціонуванням антиоксидантних систем організму. Метою цього дослідження було використання імуноферментного аналізу (ІФА) для вивчення впливу Ангіоліну та референтного препарату (очних крапель OMC-1) на рівень відновленого та окисленого глутатіону та рівень NO як потенційного механізму їх антиоксидантної дії. Експерименти проводилися на 20 самцях та самках каліфорнійських кроликів вагою 3,0–3,5 кг. Експериментальний забій ока у кроликів викликали струменем вуглекислого газу під тиском за допомогою газового пневматичного пістолета. Уражене око негайно обробляли 0,2 мл досліджуваних очних крапель Ангіолін-1% тричі на день протягом 10 днів. Препарат порівняння, очні краплі OMC-1 (цитиколін-2%), також вводили таким самим чином. На 10-й день з верхньої офтальмологічної вени було взято зразок крові (0,5 мл) для ІФА. Рівні відновленого та окисленого глутатіону визначали флуориметрично. Дані представлені у вигляді середнього значення. Для даних з нормальним розподілом використовували однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA), тоді як для даних з ненормальним розподілом застосовували тест Краскела-Уолліса. Для всіх аналізів відмінності вважалися статистично значущими при p < 0,05 (95%). Дослідження показало, що терапія очними краплями Ангіолін сприяла нормалізації глутатіонової ланки тіол-дисульфідної системи. Вона підвищила рівень відновленого глутатіону на 68,6% (p < 0,05) та знизила концентрацію окисленого глутатіону на 50,7% (p < 0,05). Також спостерігалося зниження надмірної продукції NO (рівень стабільних метаболітів NO знизився на 40,1% (p < 0,05)) порівняно з контрольною групою. За величиною впливу на ці параметри Ангіолін демонстрував перевагу над краплями OMC-1.
