Current issues of scleroma treatment (bibliographical review & own experience)

Abstract

The article presents an analysis of literature data and own observations conducted at the "Ukrainian Center for Scleroma" (Vinnytsia, Ukraine) regarding the features of the scleroma clinical course in recent decades, endoscopic manifestations of the disease, methods of histological, bacteriological and immunological verification. The main attention is paid to the pathogenetic treatment of patients with scleroma, which remains insufficiently formulated due to the variability of combinations of different factors that influence the choice of treatment tactics. Among them, first of all, the following should be highlighted: features of airway stenosis (localization, degree, extent, causes (scars, granulomas, crusts), duration); the degree of scleroma activity, which is determined by the number, size, consistency and histological stage of scleroma infiltrates; the degree of the respiratory tract mucosa atrophy; the degree of disruption of the respiratory tract mucosa native biocenosis; antibiotic sensitivity of Klebsiella rhinoscleromatis; the type and degree of immunosuppression; features of the disease clinical course (its duration, the ratio between the frequency of relapses and the duration of remission) and the patient's age at the time of the disease detection. In order to standardize the choice of optimal treatment tactics in a specific clinical case, the above factors were analyzed and ranked separately and in various combinations. Special attention is paid to the choice of tactics for providing care in urgent situations, which depend on the level of medical care. The study also analyzed the feasibility and consistency of using pharmacological drugs in the individual cases of scleroma treatment. The work also notes that the achievements of modern molecular microbiology, according to the Pasteur Institute (Paris, France), may significantly change the structure of hospitalized patients in the near future, as well as the algorithm for the treatment management of patients with scleroma due to its early verification by polymerase chain reaction. The work is illustrated with 14 photographs. У статті представлено аналіз літературних даних та власних спостережень, які проводились в «Українському центрі склероми» (м.Вінниця, Україна), щодо особливостей клінічного перебігу склероми в останні десятиліття, ендоскопічних проявів хвороби, методів гістологічної, бактеріологічної та імунологічної верифікації. Основна увага приділяється патогенетичному лікуванню хворих на склерому, яке залишається недостатньо сформульованим внаслідок варіабельності комбінацій різноманітних факторів, які впливають на вибір тактики лікування. Серед них, насамперед, слід виділити наступні: особливості стенозу дихальних шляхів (локалізація, ступінь, причини (рубці, гранулеми, кірки), тривалість); ступінь активності склероми, яка визначається за кількістю, розмірами, консистенцією та гістологічною стадією склеромних інфільтратів; ступінь атрофії слизової оболонки дихальних шляхів; ступінь порушення нативного біоценозу слизової оболонки дихальних шляхів; антибіотикочутливість клебсієли риносклероми; наявність, вид і ступінь імуносупресії; особливості клінічного перебігу захворювання (його тривалість, співвідношення між частотою рецидивів і тривалістю ремісії) та вік хворого при виявлення захворювання. З метою стандартизації вибору тактики оптимального лікування в конкретному клінічному випадку перераховані вище фактори проаналізовано і ранжовано окремо та в різних їх поєднаннях. Особлива увага приділяється вибору тактики надання допомоги в ургентних ситуаціях залежно від рівня надання медичної допомоги. В дослідженні також проаналізовано доцільність і послідовність використання фармацевтичних препаратів при лікуванні окремих форм склероми. В роботі також відзначається, що досягнення сучасної молекулярної мікробіології за даними інститута Пастера (Париж, Франція) найближчим часом можуть суттєво змінити структуру госпіталізованих хворих, а також алгоритм організації лікування пацієнтів зі склеромою завдяки її ранній верифікації шляхом полімеразної ланцюгової реакції. Робота ілюстрована 14 фотографіями.