Abstract:
Як свідчить світова історія медицини, практика найкращих лікарів,
«лікарів – Богу подібних», є широко висвітленою в стародавніх медичних текстах та підкріплена численними історичними фактами. Їх вшановані нащадками імена овіяні легендами та збережені в стародавніх історико - медичних пам’ятках народів Світу. Проте ніде не йдеться про історію співпраці лікарів (за винятком навчання молоді у досвідчених майстрів медичної справи), про управління їх діяльністю та незалежну оцінку результатів лікування. Здебільшого професійне визнання, а у найкращих лікарів шлях до професійного
безсмертя, формували вдячність пацієнтів та лікарський гуманізм. Різноманіття епох та унікальність народів Світу не завадили викреслитися в часі схожим і навіть спільним закономірностям – визнанням лікарської діяльності як унікального виду людської праці, однією з найбільш потрібних усім в суспільстві.