Abstract:
За даними Національної служби здоров’я України (далі – НЗСУ), у 2021 р. порушення зору встановлено в 17 478 осіб, а у 2022 р. – 19 у 551, майже на 1,1 раза збільшилось через воєнні дії в Україні внаслідок травм, спричинених ракетними обстрілами, ударами шахедів, мінно-вибуховою травмою. Це один з довгострокових тягарів у сфері охорони здоров’я. По Україні точних цифр немає, оскільки Міністерство охорони здоров’я не веде формального статистичного обліку. Згідно з науковими дослідженнями, особи з порушеннями зору та супутніми психічними розладами стикаються зі значними труднощами у звичайному житті, що потребує індивідуальної підтримки. Серед респондентів 84,0% становлять жінки, середній вік яких 46 років. Особи з порушенням зору (далі – ОПЗ) та супутніми психічними розладами зазнають кумулятивного негативного Метою дослідження є проведення мета-аналізу щодо осіб із порушенням зору, яке впливає на психічне/ментальне здоров’я та якість життя, рухову поведінку, наявність супутніх захворювання, адаптацію до умов життя, на поширення посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР) серед осіб із порушеннями зору; використання новітніх допоміжних технологій у навчанні, реабілітації, соціалізації, використання телеконсультацій. Проаналізовано статті наукометричних баз Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direc щодо якості життя, яка впливає на психічне/ментальне здоров’я осіб із порушенням зору, рухової поведінки, наявності супутніх захворювання, що пов’язані зі здоров’ям, адаптації до умов життя, програм, які адаптовані до індивідуальних потреб, мультидисциплінарних програм/підходів, поширення ПТСР серед осіб із порушеннями зору, використання новітніх допоміжних технологій у навчанні та реабілітації осіб з вадами зору для соціалізації, використання телеконсультацій у сфері первинної медичної допомоги серед осіб із порушеннями зору, ставлення до працевлаштування ОПЗ, рівень підготовки фахівців із реабілітації. Глибина пошуку – період 2015–2024 рр. У роботі використанні бібліосемантичний метод і контент-аналіз. За результатами дослідження P. Гогате (2024 рік) установлено, що 80,0% осіб із цілковитою втратою зору мають супутні психіатричні розлади або переживають значний емоційний дистрес. У дослідженні T. Бонсаксен (2022 рік) установлено, що рівень поширення посттравматичного стресового розладу серед осіб із порушеннями зору є вищим порівняно із загальною популяцією, серед чоловіків показник становив 9,0% порівняно із 3,8% у загальній групі, а серед жінок – 13,9% проти 8,5%. Дослідження Д. Хагелі (2017 рік) підкреслило значний вплив фізичної активності на якість життя, пов’язану зі здоров’ям, результати демонструють важливість фізичної активності для покращення якості життя осіб із порушеннями зору. Проведений аналіз наукових інформаційних джерел вказує на взаємозв’язок між порушенням зору та фізичною активністю в осіб, які мають вищу поширеність хронічних захворювань і більш схильні до виникнення психічних розладів, посттравматичного стресового розладу від травмівних подій, надзвичайних ситуацій та для яких необхідний мультидисциплінарний підхід до забезпечення реабілітаційних медико-психологічних послуг.
