Соціальні наслідки уражень внутрішніх органів в учасників антитерористичної операції

Abstract

За даними літератури, патологію внутрішніх органів має кожен п'ятий поранений. Після проведення першого етапу лікування виникають питання подолання функціональних порушень та обмежень життєдіяльності, встановлення інвалідності та здійснення реабілітаційних заходів, які необхідні для відновлення соціального статусу постраждалих. Цим питанням в літературі не приділялось відповідної уваги. Мета роботи - визначення наслідків ураження внутрішніх органів в учасників антитерористичної операції (АТО) та їх соціальні наслідки. Проведено аналіз контингенту учасників АТО, що проходили освідчення на медико-соціальних експертних комісіях (МСЕК) в 2014 р. у 18-ти областях України. Використано дані медико-експертної документації, інформаційних баз даних МСЕК. Із загального контингенту постраждалих наслідки ураження внутрішніх органів виявлено у 9,8 %. В їх числі післятравматичні ураження черевної порожнини, грудної клітини, хвороби органів травлення, органів дихання, серцево-судинні захворювання, які призвели до порушення функцій організму помірного та вираженого ступеню, що стало підставою для встановлення групи інвалідності у 59,3 % постраждалих. Для відновлення соціального статусу постраждалих були складено індивідуальні програми реабілітації. Висновки: підхід до визначення інвалідності у учасників АТО має будуватись з урахуванням специфічних особливостей даної групи захворювань та на загальних принципах МСЕ. Для відновлення соціального статусу постраждалих необхідні реабілітаційні заходи з урахуванням виду та ступеня обмежень життєдіяльності.