Периферійна вазоконстрикція у людей із нормальною масою тіла та ожирінням під впливом температурного фактора: фізіологічні та патологічні патерни

Abstract

Вступ. Відомо, що на зміни температури периферійне кров’яне русло, особливо капіляри, постійно реагують. Периферійна вазоконстрикція проявляється під дією низьких температур. Відповідно, після звуження капілярів кількість тепла на периферію тіла надходить менше і організм відчуває мерзлякуватість, холод, оніміння тощо. Мета дослідження полягала в тому, щоб провести порівняльний аналіз впливу низької температури на швидкість периферійної вазоконстрикції у людей із нормальною масою тіла й ожирінням завдяки дії холодового фактора. Матеріали та методи. Нами було проведено вимірювання температури тіла на І-ІІ пальцях кисті у дорослих людей із різною масою тіла за допомогою електричного термометра ТПЭМ-1 при кімнатній температурі (близько +20о С). Вік людей, котрі були задіяні в дослідженні, становив від 20 до 76 років, маса тіла була від 54 до 126 кг, а зріст коливався від 153 до 188 см. Усіх досліджуваних було розподілено на 2 групи. У групу №1 були включені 62 добровольці з нормальною масою тіла (ІМТ ≥24,9 кг/м2 ), а до групи №2 – 40 людей з ожирінням ІІ-ІІІ ступенів (ІМТ = 35,3 - 41,9 кг/м2 ). Дослідження проводили таким чином. Спочатку вимірювали температуру тіла на долонній поверхні нігтьових фаланг І-ІІ пальців кисті. Потім досліджуваний занурював пальці у холодну воду (to =+4о С) на 1 хв. Після цього пальці витягали із посудини з холодною водою та через 1, 3, 5, 7 та 10 хв. знову вимірювали температуру. Отримані результати опрацьовувались математично та статистично. Результати досліджень. Початкова температура пальців у групі №1 була в середньому 28,06±0,34оС, а у групі №2 – 28,64±0,39оС і статистично вони не відрізнялись (p>0,05). Через 1 хв. після дії холодної води температура на пальцях у групі №1 знизилась до 24,53±0,39о С (р≤0,001), а у групі №2 – до 26,17±0,4о С (р≤0,001). Через 3 хв. при знаходженні в кімнаті температура на пальцях почала підійматись і становила в першій групі 25,85±0,45о С та 27,26±0,47о С у другій групі. Через 5, 7 та 10 хв. температура ще більше підіймалась і становила 26,84±0,47оС, 27,59±0,49оС та 27,96±0,39оС відповідно у досліджуваних першої групи. За такий же проміжок часу у досліджуваних другої групи температуру зафіксували на рівні 28,19±0,4оС, 28,69±0,39оС та 28,94±0,38оС відповідно. Висновки.На нашу думку, більш швидше падіння периферійної температуриможна пояснити кращим ефектом вазоконстрикції у людей із нормальною масою тіла та меншим потраплянням тепла в капіляри і, навпаки, більш погіршено вазоконстрикцією у людей з ожирінням. Можливо це частково пов’язано з