Лікування гриж живота з використанням різних пластичних матеріалів

Abstract

Мета роботи - проаналізувати результати хірургічного лікування гриж з використанням різних способів герніопластики. Проаналізовано результати лікування 176 хворих з грижами живота, які були під спостереженням з 1995 по 2008 роки. Хворих було розподілено на 2 групи. У першу групу (85 хворих) увійшли пацієнти, яким хірургічне лікування проводили з аутодермальною пластикою. Другу групу (91 хворий) становили пацієнти, яким проводили герніопластику з використанням сітчастих алотрасплантатів. Усіх хворих комплексно обстежували. У пацієнтів з ожирінням використовували антимікробну плівку для заклеювання шкіри під молочними залозами та "складками живота" з метою профілактики мікробного забруднення рани. У всіх оперованих хворих відмічли звичний післяопераційний стан, а післяопераційний період в обох групах був практично однаковим. Ускладнень зі сторони післяопераційної рани у хворих 1-ї групи ми не спостерігали. Рани заживали первинним натягом. Усі хворі були виписані на 8-10 добу в задовільному стані. Відмічено 2 рецидиви: у однієї хворої через 1 місяць після операції, у другої - через 10 років. У 2-й групі, у пацієнтки з ІІ ступенем ожиріння спостерігали нагноєння післяопераційної рани. Середня кількість ліжко-днів у 2-й групі був приблизно таким же як і в 1-й групі. Статистично достовірно збільшувався ліжко-день з ростом ступеня ожиріння у даних пацієнтів. Таким чином, застосування сітчастих алотрансплантатів є ефективним методом лікування гриж і вони повинні використовуватись строго за показами. Аутодермальна пластика із застосуванням шкіряного клапття є також надійним хірургічним методом лікування гриж. Достовірної різниці в показниках при лікуванні хворих обох груп (за винятком вартості сітчастих алотрансплантатів) не виявлено.