Особливості лікування травматичних ампутацій нижніх кінцівок внаслідок вибухової травми

Abstract

Після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну відмічається значне зростання кількості мінно-вибухових поранень, що зумовлене як широким використанням важкого артилерійного озброєння з боку рф, так і дронів з обох сторін. Але найскладніші поранення виникають саме при застосуванні важких артилерійських знарядь. Згідно клініко-епідеміологічного аналізу, в першу чергу, страждають кінцівки, поранення яких за даними багатьох дослідників сягають 70 % (Хоменко І.П. та ін., 2021). Переважають ушкодження саме нижніх кінцівок. При цьому вогнепальні травматичні ампутації нижніх кінцівок з формуванням масивних дефектів м’яких тканин сягають орієнтовно 5 % (Беспаленко А.А., Яловенко А.А., 2016). Незважаючи на сучасні методи діагностики та лікування травматичних ампутацій нижніх кінцівок внаслідок вибухової травми, летальність залишається на досить високому рівні та складає біля 30 %, з майже стовідсотковою інвалідизацією. Крім того, багато ускладнень спостерігається з боку дефектів м’яких тканин ампутаційних кукс як в ранньому, так і у віддаленому післяопераційному періодах. Метою нашої роботи було визначити незадовільні результати лікування хворих з травматичними ампутаціями нижніх кінцівок та оптимізувати лікування даного контингенту поранених шляхом застосування розробленої методики комплексної повторної (вторинної) хірургічної обробки та періопераційного ведення пацієнтів з дефектами м’яких тканин ампутаційних кукс при вогнепальних травматичних ампутаціях нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були 190 пацієнтів, що отримали мінно-вибухову травму при бойовому зіткненні за 2022-2024 роки. Усі хворі знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії клініки малоінвазивної хірургії Військовомедичного клінічного центру Центрального регіону (ВМКЦ ЦР), що відповідало 3-му рівню медичного забезпечення. Причинами ампутацій були як відриви нижніх кінцівок в момент вибухової травми, так і власне виконані ампутації на попередніх рівнях медичного забезпечення. Більшість хворих були чоловіки (188) з середнім віком 34,5±2,5 років. Безпосередніми причинами ампутацій нижніх кінцівок були: власне відрив нижньої кінцівки чи її сегмента при вибуховій травмі – в 101 хворого, масивна руйнація (розтрощення) кінцівки з проведенням ампутації на другому і третьому рівнях медичного забезпечення – в 48 поранених; пошкодження магістральних судин судинно-нервового пучка і критична ішемія нижньої кінцівки – у 29, подовжений час накладеного турнікету – в 12, які були теж причинами проведення ампутацій нижніх кінцівок на попередніх рівнях медичного забезпечення. Proceedings of the 8th International Scientific Conference 110 У дослідженні найчастіше мала місце вогнепальна травматична ампутація тільки правої нижньої кінцівки в 93 поранених, коли лівої – тільки в 76 поранених. Спостерігались вогнепальні травматичні ампутації обох нижніх кінцівок у 18, а також поєднання ампутацій обох нижніх та верхньої кінцівки – у 3 поранених. Окрім ізольованого пошкодження нижніх кінцівок, також спостерігались поєднані ушкодження, що зазвичай характерно для вибухової травми: пошкодження голови і шиї спостерігалось у 24 хворих, пошкодження грудної клітки та її органів – в 20 хворих, пошкодження живота та органів порожнини малого тазу – в 52 хворих, пошкодження іншої кінцівки (кінцівок) – в 68 хворих. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням методів описової статистики за допомогою табличного процесора Microsoft Office Excel 2010. Застосовували t-критерій Ст’юдента з оцінкою значущості при відповідному порозі довірчої імовірності p=0,95 (різниця вважається статистично достовірною значущою на рівні значущості не менше 0,05 (р<0,05). Усі методи дослідження проводились відповідно до положень Гельсінської декларації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину та відповідали положенням ВООЗ, МОЗ України і етичним стандартам, встановленим Комітетом з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.