Сучасні методи хірургічного лікування поєднаної патології анального каналу і прямої кишки

Abstract

Актуальність проблеми поєднаної патології анального каналу і прямої кишки досить висока, що на сьогодні зумовлено стрімко зростаючою кількістю проктологічних захворювань, а також відсутністю єдиного підходу щодо хірургічного лікування цієї категорії пацієнтів. Крім того, вивченню даної проблеми присвячена досить незначна кількість публікацій з результатами на-укових досліджень. Серед ускладнень після комбінованих операційних втручань на анальному каналі і прямій кишці з приводу їх поєднаної патології найчастіше зустрічаються рубцеві стриктури анального каналу, недостатність анального сфінктера, а також грубі рубцеві деформації періанальних і параректальних ділянок та промежини. Впродовж останнього десятиліття широкого застосування набули “гібридні” операції в лікуванні хронічного геморою III–IV стадії в комбінації з іншою патологією анального каналу і прямої кишки. Вони включають поєднання деартеріалізації гемороїдальних вузлів із мукопексією або латексне лігування гемороїдальних вузлів, їх ліфтинг та мукопексію з видаленням супутньої патології анального каналу. У зв’язку із прогресивним розвитком сучасних технологій у практику колопроктологів почали швидко впроваджуватись такі сучасні методи хірургічного лікування аноректальної патології, як електротермічна система “Liga Sure”, ультразвуковий гармонічний скальпель “Ultra Cision”, лазерні технології в лікуванні анальних тріщин, хронічного геморою та парапроктиту (LHP, FiLaC), плазменний скальпель, біполярна системи “En Seal”, радіохвильовий скальпель “Surgitron”, а також методики LIFT (ligation of intersphincteric fistula tract) та VAAFT (Video Assisted Anal Fistula Treatment), які зменшили тривалість операцій, об’єм крововтрати, інтенсивність больового синдрому, але, на жаль, не позбавили пацієнтів таких ускладнень, як рецидиви захворювання, післяопераційні кровотечі та рубцеві стриктури анального каналу. Отже, актуальність проблеми поєднаної патології анального каналу і прямої кишки спонукає до розробки і впровадження в клінічну практику нових високоефективних методів хірургічного лікування даної патології, які б забезпечували відсутність ускладнень в післяопераційному періоді і швидку медико-соціальну реабілітацію пацієнтів.