Тактика лікування гіпертрофії носоглоткового мигдалика у хворих з латентною HHV-IV-інфекцією

Кіщук, В. В.; Барціховський, А. І.; Максимчук, В. В.; Бобело, А. С.; Дмитренко, І. В.; Бондарчук, О. Д.; Лобко, К. А.; Існюк, А. С.; Рауцкіс, В. П.; Скічко, С. В.; Грицун, Я. П.; Корольчук, В. В.

Тактика лікування гіпертрофії носоглоткового мигдалика у хворих з латентною HHV-IV-інфекцією

Кіщук, В. В.; Барціховський, А. І.; Максимчук, В. В.; Бобело, А. С.; Дмитренко, І. В.; Бондарчук, О. Д.; Лобко, К. А.; Існюк, А. С.; Рауцкіс, В. П.; Скічко, С. В.; Грицун, Я. П.; Корольчук, В. В.

URI: https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9427

Дата: 2021

Короткий опис (реферат):

В публікації проаналізовано 135 результатів відеоендоскопічних досліджень носа і носоглотки за період 2017-2018 років. У 23 дітей віком 2-16 років з метою диференційної діагностики алергічного риніту і аденоїдів у Вінницькому Алерго-імунологічному центрі «Клініка професора Пухлика» одночасно проводилось алергологічне обстеження і типування спеціфічних IgG-антитіл до раннього (EBEA) і ядерного (EBNA) антигенів віруса Епштейн-Барра (EBV) імуноферментним методом. Виявлено, що 91,3 % хворих з гіпертрофією носоглоткового мигдалика ІІВ-ІІІ ступенів перенесли в минулому інфікування вірусом Епштейн-Барра; у 8.7 % випадках виявлено активацію латентної EBV-інфекції, що має бути показанням до відтермінування аденотомії і проведення специфічного лікування; в протокол обстеження хворих перед аденотомією доцільно ввести тести визначення активності латентної EBV-інфекції.

Показати повний опис матеріалу