ШЛУНОЧКОВА ЕКСТРАСИСТОЛІЯ НА ТЛІ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ У ПОЄДНАННІ ІЗ СТАБІЛЬНОЮ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

Abstract

Мета дослідження – оцінити кількість та характер шлуночкової екстрасистолії у жінок з гіпертонічною хворобою і стабільною формою ішемічної хвороби серця за даними холтерівського моніторування електрокардіограми. Матеріал і методи.Обстежено 30 жінок з гіпертонічною хворобою ІІ стадії та ішемічною хворобою серця, стабільною стенокардією напруги II-III функціональних класів за Канадською класифікацією кардіологів, середній вік – 68,07+1,47 років. Всім хворим проводилося холтерівське моніторування електрокардіограми з подальшим аналізом порушень серцевого ритму. Результати та обговорення. За результатами холтерівського моніторування електрокардіограми виділено 2 клінічні групи: 1-а група– пацієнти з гіпертонічною хворобою із супутньою ішемічною хворобою серця і без шлуночкової екстрасистолії (n=15); 2-а група - пацієнти з гіпертонічною хворобою із супутньою ішемічною хворобою серця і частою шлуночковою екстрасистолією (n=15). Визначили, що у пацієнтів 2-ї групи середня кількість шлуночковихектрасистол за добу була 9866,2+274,1. У 7 (46,67%) пацієнтів реєструвалися політопні шлуночкові екстрасистоли, у 9 (60,00%) - парні та групові шлуночкові екстрасистоли; середня кількість парних і групових шлуночкових екстрасистол за добу – 42. При чому у 9 (30%) пацієнтів шлуночкова екстрасистолія мала характер алоритмії, у 21 (70%) – інтермітуючий характер з епізодами аритмії тривалістю 10,3+2,0 годин на добу.

991 Також у пацієнтів 2-ї групи зареєстровано недостовірне збільшення кількості надшлуночкових есктрасистол (1064+98 і 1310+142 відповідно); у 6-х (40%) жінок зареєстровано 2 епізоди нестійкої шлуночкової тахікардії із середньою тривалістю пароксизму 8,57+2,01 с; ще у 2-х (13,33%) жінок – 2 епізоди фібриляції передсердь із середньою тривалість пароксизму 6,57+1,07 с.