Вплив внутрішньовенної інфузії лідокаїну на перебігперіопераційного періоду у дітей віком до 7 років

Abstract

На теперішній час питання лікування періопераційного больового синдрому у дітей не має остаточноговирішення, що зумовлено не тільки стереотипним підходом до оцінки інтенсивності болю, але й особливостями фармако-терапії болю у педіатричних пацієнтів, особливо у віці до 7 років. Мета роботи - дослідити вплив внутрішньовенної інфузіїлідокаїну на перебіг періопераційного періоду у дітей віком до 7 років. Ми провели проспективне контрольоване дослідженняза участю 76 (45 хлопчиків, 31 дівчинка) дітей, яким були проведені оперативні втручання під загальною анестезією. Вікхворих був від 2 місяців до 7 років (в середньому - 3,72±2,26 років). Пацієнти були розділені на дві групи: до першої (n=32)увійшли діти, які отримували внутрішньовенно лідокаїн у періопераційному періоді, у другу - контрольну (n=44) - діти, якимлідокаїн не призначали. Аналіз даних проводили за допомогою статистичного пакету "SPSS 20" (SPSS Inc.) версії 21.0.0 дляWindows. Згідно з отриманими даними частота серцевих скорочень (ЧСС) під час оперативних втручань та післяоперац-ійний рівень кортизолу сироватки крові були достовірно нижчими в групі лідокаїну в порівнянні з групою контролю (р<0,05).Пресорна реакція на екстубацію у пацієнтів групи лідокаїну була виражена менше: ЧСС 109,63±14,09 уд/хв. проти 120,75±7,61уд/хв. в контрольній групі (р<0,001), середній артеріальний тиск - 70,99±8,59 мм рт. ст. проти 75,59±7,24 мм рт. ст.відповідно (р=0,017). Протягом 48-годинного періоду спостереження після операції інтенсивність болю за шкалою FLACC були достовірно нижчою на тлі введення лідокаїну, як і середні дози наркотичних анальгетиків, котрі використовувалисяперіопераційно. Перспективою подальших досліджень є підгруповий аналіз ефективності та безпеки внутрішньовенноїінфузії лідокаїну на перебіг періопераційного періоду у дітей в залежності від виду та тривалості оперативних втручань.