ЕКСТАКОРПОРАЛЬНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ ЯК РИЗИК НЕПРАВИЛЬНОГО ПЕРЕДЛЕЖАННЯ ПЛОДУ

Олексієнко, І.В.; Зварич, Н.В.; Мельник, М.В.

Домівка
→
Кафедра акушерства і гінекології №2
→
Наукові публікації каф. акушерства і гінекології №2
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Олексієнко, І.В.
dc.contributor.author	Зварич, Н.В.
dc.contributor.author	Мельник, М.В.
dc.date.accessioned	2025-03-27T11:44:13Z
dc.date.available	2025-03-27T11:44:13Z
dc.date.issued	2024-04
dc.identifier.citation	І.В. Олексієнко, Н.В. Зварич, М.В. Мельник Екстракорпоральне запліднення як ризик неправильного передлежання плоду //Матеріали ХХІ Студентської наукової конференції з міжнародною участю «Перший крок внауку-2024», с. 365-366.	uk_UA
dc.identifier.uri	https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/9193
dc.description.abstract	Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) все більше набувають популярності у сучасному суспільстві. Вперше екстракорпоральне запліднення було проведено у 1978 році, яке завершилось успішно, і з того часу понад 10 мільйонів немовлят народилися за допомогою процедур ДРТ. Однак нові дані вказують на можливі негативні аспекти, такі як збільшення частоти неправильного передлежання порівняно із природним зачаттям. Тазове передлежання – це найпоширеніше неправильне положення плода, на яке припадає 3–4% термінових пологів. Передлежання плода є вирішальним фактором визначення тактики ведення пологів, але цей вибір залишається дискусійною темою серед лікарів акушерів-гінекологів. Кесарів розтин (КР) зазвичай вважається безпечним способом пологів у цих випадках, проте незважаючи на це, кесарів розтин пов’язують зі збільшенням несприятливих наслідків як для матері, так і для дитини.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA_	uk_UA
dc.publisher	ВНМУ	uk_UA
dc.subject	ДРТ	uk_UA
dc.subject	положення плода	uk_UA
dc.subject	передлежання	uk_UA
dc.subject	кесарів розтин	uk_UA
dc.subject	ЕКЗ	uk_UA
dc.title	ЕКСТАКОРПОРАЛЬНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ ЯК РИЗИК НЕПРАВИЛЬНОГО ПЕРЕДЛЕЖАННЯ ПЛОДУ	uk_UA
dc.type	Thesis	uk_UA