Клінічний випадок артеріальної гіпертензії у новонародженої дитини

Abstract

Мета роботи – на власному клінічному досвіді спостереження та лікування новонародженої дитини зі стійкою артеріальною гіпертензією (АГ), спричиненою стенозом лівої ниркової артерії, продемонструвати сучасний стан даної проблеми в умовах обмеженого досвіду роботи з подібними рідкісними патологіями у дітей. Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження покладено аналіз обстеження та лікування новонародженої дитини з діагнозом стійкої АГ, спричиненої стенозом лівої ниркової артерії. Комплекс діа гностичних заходів включав: клініко-лабораторні дослідження, рентгенологічні методи дослідження (із застосуванням контрастних речовин), магнітно-резонансну томографію, ультразвукові дослідження та допплерографію, гістологічні дослідження операційного матеріалу. Результати дослідження. Консервативне лікування АГ пацієнта із застосуванням антигіпертензивних препаратів не показало бажаних результатів. Враховуючи можливі етіологічні та патогенетичні чинники АГ у новонароджених, була виключена коарктація аорти, вроджена патологія наднирників і патологія головного мозку. В плані дообстеження проведена СКТ з контрастуванням, під час якого виявлені КТ-ознаки критично малого діаметру лівої ниркової артерії (вірогідна дисекція) з вираженими кістозно-ішемічними змінами латеральної половини лівої нирки, без видільної функції на 15 хвилині. Були визначені покази до хірургічного лікування – видалення лівої нирки, як до патогенетичного методу лікування в даній клінічній ситуації. Основні лікувальні заходи включали наступні кроки: адекватну передопераційну підготовку, анестезіологічне забезпечення та вибір адекватної та ефективної оперативної методики усунення патології. Єдиним доступним методом оперативного втручання була визначена нефректомія – видалення лівої нирки. Інтраопераційних і післяопераційних ускладнень не було. Стійка стабілізація артеріального тиску відбулась протягом 1 год. після здійснення хірургічного втручання. Висновки: 1. У разі виявлення стійкої артеріальної гіпертензії у новонародженої дитини необхідно виключити наявність органічної патології. 2. За наявності у пацієнта органічної патології, що спричиняє стійке підвищення артеріального тиску, необхідно за можливості усунути першопричину патологічного стану. 3. Консервативне лікування стійкої АГ у дітей, що спричинена нирково-судинними або нирковими чинниками, не дає вагомих результатів і не є доцільним. 4. Патогенетичним методом лікування АГ новонародженої дитини зі стенозом ниркової артерії є нефректомія.