Ефективність часткової емболізації селезінкової артерії у пацієнтів після перенесеної кровотечі портального ґенезу

Abstract

Оцінити ефективність часткової емболізації селезінкової артерії у пацієнтів після перенесеної кровотечі портального ґенезу. Матеріали і методи. У дослідження включено 39 пацієнтів із підтвердженим діагнозом цирозу печінки, ускладненого портальною гіпертензією та кровотечею із варикозно розширених вен стравоходу. У 1–шу групу (n=17) увійшли пацієнти, яким виконали ендоскопічне лігування вариксів, що кривавили, та часткову емболізацію селезінкової артерії; у 2–гу групу (n=22) – пацієнти, яким виконали лише ендоскопічне лігування вариксів, що кривавили. З інтервалом в 1 міс. оцінювали рівні лабораторних показників, що характеризують функціональний стан печінки. Результати. У 1–й групі відмічено прогресивне статистично значуще покращення всіх досліджуваних показників з часом. У 2–й групі статистично значуще покращення всіх показників спостерігали в період між першим та другим візитами. У подальшому зміни не мали статистично значущого характеру. При проведенні мультифакторного дисперсного аналізу для дослідження впливу емболізації на показники пігментного обміну і показники системи гемостазу достовірність залежності зростала з часом та набувала статистичної значущості лише на четвертому візиті. При дослідженні впливу емболізації на рівні печінкових ферментів та показники білкового обміну достовірність залежності також зростала з часом, проте набуття нею статистичної значущості спостерігали вже на третьому візиті. Висновки. Післяопераційний період після виконання часткової емболізації селезінкової артерії пацієнтам із кровотечею портального ґенезу характеризується позитивною динамікою лабораторних показників функціонального стану печінки.