Експериментальне дослідження когнітивної функції на фоні часткової харчової деривації та її корекції

Abstract

Пухлини голови та шиї становлять значний відсоток від усієї онкопатології. Найчастіше діагностується рак ротової порожнини. Розташування пухлини та її інвазія призводять до порушення ковтання вже в доопераційному періоді, що посилюється в післяопераційному періоді внаслідок об'ємних дефектів. Порушення ковтання призводить до зниження нутритивного статусу. Викликає інтерес когнітивна функція на фоні нутритивної недостатності. Відомо, що метаболічні порушення, зокрема ожиріння, негативно впливають на когнітивну функцію і можуть призвести до деменції. Але поки що залишається невідомим, як впливає харчова депривація на когнітивну функцію у щурів, а також здатність тварин переносити стресові ситуації, адже голод є однією з моделей стресового чинника. Мета–оцінити стан когнітивної функції та стресостійкості на тлі часткової харчової депривації та її корекції в експерименті. Робота виконана на 60 статевозрілих щурах-самцях масою 280±20г (М±m) лінії Вістар. Перед початком експериментального дослідження тварини перебували на частковій харчовій депривації (ЧХД). Після втрати ваги щурів розподілили на 4 групи залежно відсхем корекції харчування: 1 група – контрольних тварин, харчування відповідно до фізіологічних потреб; 2 група – часткова харчова депривація (ЧХД) без компенсаторного харчування; 3 група – компенсаторне ентеральне харчування харчовою сумішшю «Peptamen» (ЧХД+ЕХ); 4 група – ентеральне харчування та препарат «Глутаргін» (ЧХД+ЕХ+Глутаргін). Визначали поведінкову реакцію та когнітивну функцію в тесті «відкрите поле» та моделі УРПУ (умовний рефлекспасивного уникнення). Отримані нами результати свідчать, що щури з частковою харчовою депривацією схильні до стресу й не можуть знайти правильний вихід із ситуації. Також протягом усього періоду дослідження в них страждала й когнітивна функція, про що свідчать дані тесту УРПУ. При дослідженні стійкості до стресу на тлі часткової харчової деривації щури, які продовжували отримувати обмежений раціон харчування, за показниками (амбуляція, грумінг, реринг, дефекація) були нестресостійкі порівня нозконтрольною групою танатлікомпенсаторного харчування (р<0,05). Протягом усіх періодів дослідження когнітивної функції спостерігалася зміна показника перебування у світлій камері з достовірним (р<0,05) поліпшенняму 1 групі – 20,5%, 3 – 18,36% та 4 групі – 19,53%.