Особливості лікування гнійно-запальних ускладнень при вогнепальних пораненнях кінцівок

Abstract

Резюме. Метою роботи було обґрунтувати алгоритм лікування поранених з вогнепальними пораненнями кінцівок з гнійно-запальними ускладненнями. Матеріали та методи дослідження. Проведено обстеження та лікування 163 поранених з вогнепальними пораненнями кінцівок. Усі поранені були розподілені на 3 групи спостереження. У першій групі проведено традиційне лікування вогнепальних ран. У другій групі для лікування додатково використовували терапію негативним тиском. У третій групі — вакуум-асоційовану терапію із запропонованою схемою зустрічного дренування ран з постановкою проточно-промивної іригації розчинами антисептиків 0,02 % декаметоксину та 3 % перекису водню, з мікробіологічним моніторингом і визначенням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Результати та їх обговорення. Аналіз проведених мікробіологічних досліджень ран постраждалих внаслідок вибухових або мінно-вибухових поранень показав переважання у мікробіоценозах грамнегативної мікрофлори - Acinetobacter spp. (53 % випадків), Pseudomonas spp (15 % випадків). Грампозитивні коки виділяли у 22,2 % випадків. Отримані дані щодо чутливості грамнегативних неферментуючих паличок показали високий рівень резистентності до більшості загальнодоступних антибактеріальних препаратів. Всі штами ацінетобактерій та псевдомонад були чутливими до колістину та поліміксину В, резистентними до незахищених та захищених амінопеніцилінів. Сприятливий вплив вакуум-терапії у хворих 2 і 3 груп призводив до прискорення одужання у вигляді достовірного скорочення ліжко-днів. У третій групі поранених при використанні запропонованої суміші антисептиків ознаки запалення навколишніх тканин зменшувалися на 3 добу у 94,45 % випадках, у 2 групі поранених зменшення проявів запалення спостерігали у 88,89 %. Період фази гідратації ранової хвороби скорочувався до 5,7 доби. Період повного загоєння рани скоротився на 2,5 доби. Тривалість перебування постраждалих даної групи на ліжку скоротився з 14,97 до 10,8 доби. Висновки. Таким чином, переважання грамнегативної флори у вогнепальній рані та високий ступінь її резистентності до антибактеріальних препаратів має бути враховано при проведенні емпіричної антибіотикотерапії у поранених. Запропонована терапія ран негативним тиском із схемою зустрічного дренування з постановкою проточно-промивної іригації сумішшю запропонованих антисептиків показала високу ефективність у лікуванні поранених з вогнепальними ранами кінцівок із гнійно-запальними ускладненнями.