Короткий опис (реферат):
Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок нерідко призводить до стійкої непрацездатності, інвалідізації та летальності. Не дивлячись на вдосконалення методів і технік ендоваскулярних і відкритих операцій, на сьогоднішній день все ще залишається значною частота ампутацій нижніх кінцівок, обумовлених прогресуванням атеросклеротичного процесу в артеріях, а також наслідком різних інтра- та післяопераційних ускладнень, асоційованих із тромбозами зони артеріальної реконструкції, зокрема тромбозом шунта. Тому було поставлено за мету вивчити фактори, які впливають на виникнення реоклюзії після операції, і за допомогою логістичної математичної регресії розробити прогностичне моделювання ризику їх виникнення. Обстежено 100 пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями магістральних артерій інфраренального відділу аорти атеросклеротичного ґенезу, з яких у ранньому післяопераційному періоді виникла реоклюзія – 50 хворих (основна група), і без реоклюзії – 50 пацієнтів (група порівняння). Встановлені фактори, які впливають на виникнення реоклюзії, і на їх основі розроблено математичне прогностичне моделювання реоклюзій на базі логістичної регресії. Встановлено, що ризик виникнення реоклюзії достовірно зростає зі збільшенням протяжності ураження (b=0,5214, р=0,005), за наявності складних анатомічних умов (b=3,5080, р=0,034), при наявності двох і більше багатоповерхових оклюзій (b=9,0073, р=0,002), за присутності технічних помилок у процесі втручання (b=8,0802, р=0,004).