Експериментальна оцінка впливу додаткового харчування та глутаргіну на регенеративні властивості

Abstract

Проблема аліментарної дистрофії, що розвивається з різних причин, є актуальною проблемою, особливо в пацієнтів з пухлинами голови та шиї. Після видалення пухлин у пацієнтів є великі післяопераційні дефекти, що заважають повноцінно харчуватися. Тому для забезпечення організму необхідними нутрієнтами особливого значення набуває ентеральне харчування. Крім того, успішне загоєння ран потребує адекватного кровопостачання та достатнього рівня поживних речовин, що залежить від загального стану організму та харчування пацієнта. Однак ступінь репаративних процесів корелює не лише з кількістю анаболічних субстратів, а також з правильним функціонуванням печінки. Метою нашого дослідження було вивчення впливу препарату для ентерального харчування та глутаргіну на репаративні властивості ран щурів на тлі часткової харчової депривації. Дослідження проведено на 60 статевозрілих щурах-самцях, масою 280±20 г лінії «Вістар», із середнім віком 15 тижнів. Перед початком експериментального дослідження регенеративних властивостей тварини перебували на частковій харчовій депривації. На 10 добу наносили рану діаметром 2,0 см. Далі щурів розподілили на 4 групи: 1 група (контроль), які отримували харчування відповідно до фізіологічних потреб; 2 група (харчова депривація (ПД)); 3 група (ПД+ентеральне харчування); 4 група (ПД+ентеральне харчування+глутаргін). На тлі аліментарної дистрофії (20% втрати ваги) у першу добу відзначається значне розходження країв рани внаслідок втрати її еластичності. Процеси контракції ран до 14- 15 діб у всіх групах, що спостерігалися, були досить активними незалежно від факторів недостатності харчування зерновими сумішами або додаткового лікувального харчування «Peptamen» або в поєднанні його з глутаргіном. Так, площа ран кожні три доби зменшувалася в середньому на 30-40 мм2 . Лише на 15-17 добу різниця у швидкості контракції ран стає видимою та статистично значущою. Так, на 15 добу найбільшого розміру були рани в другій групі на тлі часткової харчової депривації (р0,05). (р>0,05). Найменша (р<0,05) площа ран спостерігалася в першій групі (контроль) на 15 добу. На 17 добу спостерігається загоєння ран у четвертій групі (ПД+ентеральне харчування+глутаргін), незважаючи на розширення ран на першу добу. Виражений лікувальний ефект, що коригує аліментарну дистрофію, був отриманий при застосуванні ентерального харчування (Peptamen) і глутаргіну в дозі 50 мг/кг, де рани загоїлися одночасно з аналогічними в першій (контрольній) групі, тобто у тварин зі звичайним раціоном харчування, що свідчить про високу ефективність запропонованої методики корекції аліментарної дистрофії. Застосування тільки ентерального харчування (Peptamen) також було ефективним, про що свідчить невеликий розмір практично епітелізованих ран на 17 добу.