Стан зубощелепного апарату у дітей з ДЦП

Abstract

Кількість дітей з ДЦП та ураженнями нервової системи, що призводять до інвалідності, збільшується в Україні майже на 2 % щорічно. Неодноразові дослідження науковців достовірно підтвердили, що патологія зубощелепної системи є невід’ємною частиною синдрому церебрального паралічу. При обстеженні хворих виявляється незадовільний догляд за порожниною рота, висока поширеність карієсу та захворювань пародонту, часті зубощелепні аномалії та деформації. За даними різних авторів розповсюдженість карієсу серед дітей з ДЦП коливається від 97 до 100 %. Вивчення складових інтенсивності карієсу за індексом КПВ виявило, що на одному зубі часто присутні декілька каріозних порожнин, кількість зубів з нелікованим карієсом значно переважає над кількістю пломбованих. Порівняння показників з практично здоровими дітьми свідчить про те, що у дітей з ДЦП в 6-7 разів більше каріозних, в 2 рази менше пломбованих та в 4-9 разів більше видалених зубів. Пошук причин високої поширеності та інтенсивності стоматологічних захворювань серед дітей з церебральним ураженням виявив можливий зв’язок між гіпокальціємією і недостатньою мінералізацією твердих тканин зубів через недоношеність та зниженою резистентністю емалі. Супутніми чинниками є порушення роботи слинних залоз, м’язів язика та жувальної мускулатури, патологічний прикус і аномалії положення окремих зубів, що в комплексі призводять до поганого самоочищення зубів протягом дня. Поганий рівень гігієни є основною причиною й запальних процесів тканин пародонту. Відмічається суцільна поширеність ураження ясен у дітей з церебральним паралічем. Переважає середня форма важкості. Ряд досліджень виявив кореляцію між важкістю перебігу ДЦП та станом ротової порожнини.