Що потрібно змінити для підвищення ефективності знеболювання після кесаревого розтину? Аналіз результатів опитування лікарів-анестезіологів Вінницької області

Abstract

Контроль післяопераційного болю після кесаревого розтину є важливою проблемою для пацієнток і медичних працівників. Частота неадекватного знеболювання після кесаревого розтину може досягати 50%. Біль після кесаревого розтину часто недостатньо лікують через необґрунтовані побоювання, що анальгетики чи втручання можуть спричинити побічні ефекти у матері та новонародженого, а також через те, що тяжкість болю після кесаревого розтину часто недооцінюється. Мета – проаналізувати відповідність післяопераційної анестезії в акушерських стаціонарах та відділеннях м. Вінниці та Вінницької області сучасним протоколам лікування. Матеріали та методи. Проведено багатоцентрове регіональне опитування 21 лікувального закладу за участю 69 анестезіологів, які надають допомогу акушерським хворим м. Вінниці та Вінницької області. Електронна анкета включала питання щодо оцінки інтенсивності болю та вибору знеболювального(-ів) для жінок, які народжують за допомогою кесаревого розтину та термінів його проведення. Отримані результати відображають практику роботи 21/23 (91,3%) акушерських стаціонарів та відділень м. Вінниці та Вінницької області. Аналіз даних проводили за допомогою статистичного пакету «SPSS 20» (SPSS Inc.) версії 21.0.0 для Windows. Результати. Результати нашого дослідження показують, що більшість (87%) анестезіологів Вінницької області оцінюють післяопераційний біль за описом інтенсивності болю породіллями або за візуальною аналоговою шкалою. Встановлено, що серед анестезіологів, які надають допомогу акушерським хворим, 81,1% підтримують принципи мультимодального знеболення. Основою мультимодальної аналгезії є призначення ацетамінофену і нестероїдних протизапальних засобів з опіоїдами або без них. Висновки. Перспективою підвищення ефективності знеболювання після кесаревого розтину є розробка та впровадження у Вінниці та Вінницькій області чіткої єдиної стратегії лікування післяопераційного болю. Водночас необхідно впроваджувати концепцію превентивного знеболення та планового введення неопіоїдних анальгетиків через фіксовані проміжки часу (кожні 6 годин).