Дотримання рекомендацій щодо антибіотикопрофілактики перед кесаревим розтином: опитування практикуючих лікарів Вінницької області

Abstract

Інфекція хірургічної рани – найбільш часте ускладнення після кесаревого розтину. Частота цього ускладненнястановить 3-15%, а в 3% випадків є причиною материнської смертності. Мета роботи – проаналізувати відповідністьпризначення практикуючими лікарями у Вінницькій області антибіотикопрофілактики жінкам, які розроджуються шляхомкесаревого розтину, діючим протоколам. Ми провели багатоцентрове регіональне опитування, в якому взяли участь 69лікарів анестезіологів із 21 лікувального закладу м. Вінниці та Вінницької області, в яких надається допомога акушерськимпацієнткам. Окрім загальної інформації про кількість пологів у стаціонарі/відділенні, кількість оперативних розродженьшляхом кесаревого розтину, ургентність оперативного втручання, електронний опитувальник включав питання щодо(вибору препарату(ів) для проведення антибіотикопрофілактики жінкам, які розроджуються шляхом кесаревого розтинута таймінгу її проведення. Отримані результати відображають практику 21/23 (91,3%) акушерських стаціонарів тавідділень у м. Вінниці та Вінницькій області. аналіз даних проводили за допомогою статистичного пакету "SPSS 20" (SPSSInc.) версії 21.0.0 для Windows. Для знаходження відмінностей частот використовували метод визначення χ2 (Пірсона),визначали співвідношення шансів (Odds Ratio) та відносний ризик (Relative Risk). Результати нашого дослідження показують, що найчастіше респонденти проводять антибіотикопрофілактику цефтріаксоном 27/67 (40,3%), ампіциліном тацефазоліном – по 18/67 (26,9%). Встановлено, що серед лікарів анестезіологів, які надають допомогу акушерським пацієн-там, 59,7% призначать антимікробний препарат відповідно до поточних керівних принципів, 64,1% дотримуються реко-мендованого таймінгу антибіотикопрофілактики – за 30–60 хвилин до розрізу шкіри, а 2,4% респондентів не призначаютьпрофілактичне введення антибіотиків для жінок, які розроджуються шляхом кесаревого розтину. Перспективою подальших досліджень є розробка та впровадження чіткої єдиної стратегії профілактики інфекції ділянки хірургічної рани у м.Вінниці та Вінницькій області.