Особливостi реалiзацiї програмованої загибелi нейтрофiлiв кровi за умов гiпергомоцистеїнемiї при гiпертиреозi

Abstract

Гiпергомоцистеїнемiя (ГГЦ) є метаболiчним фактором ризику ураження судин. Одним iз механiзмiв кардiотоксичного ефекту високих рiвнiв гомоцистеїну (ГЦ) є окисидативний стрес. Окислення ГЦ супроводжується утворенням активних форм кисню (АФК), якi iндукують перекисне окислення лiпiдiв у клiтинних мембранах, виникає пошкодження мiтохондрiальної мембрани, звiльнення цитохрому С i активацiя каспази-3, що завершується апоптозом. Вплив на функцiю серцево-судинної системи та метаболiзм ГЦ мають гормони щитоподiбної залози. Метою нашої роботи було дослiдити особливостi реалiзацiї програмованої клiтинної смертi в циркулюючих нейтрофiлах щурiв з гiпергомоцистеiнемiєю при гiпертиреозi. Тривалий гiпертиреоз моделювали у пiддослiдних щурiв шляхом дозування тваринам L-тироксину протягом 21 дня. ГГЦ моделювали шляхом введення екзогенного ГЦ протягом 21 дня. Виявлено, що кiлькiсть циркулюючих нейтрофiлiв зi збiльшеною продукцiєю АФК та зниженим трансмембранним мiтохондрiальним потенцiалом значно збiльшується у щурiв з ГГЦ порiвняно з контрольними тваринами, що свiдчить про прооксидантнi властивостi ГЦ та його здатнiсть викликати мiтохондрiальну дисфункцiю. Iнтенсивнiсть продукцiї АФК циркулюючими нейтрофiлами у гiпертиреоїдних тварин з ГГЦ iстотно не вiдрiзнялася вiд такої у гiпертиреоїдних щуiв без ГГЦ. Виявлено збiльшення кiлькостi циркулюючих нейтрофiлiв з ознаками апоптозу у щурiв з ГГЦ порiвняно з контрольною групою тварин. Експериментальна ГГЦ, що супроводжується гiперпродукцiєю АФК та порушенням цiлiсностi зовнiшньої мiтохондрiальної мембрани, призводить до iнiцiацiї апоптотичної загибелi клiтини. Надлишок гормонiв щитоподiбної залози також посилює iнiцiацiю запрограмованої смертi клiтин.