Короткий опис (реферат):
МОЗ України впровадило систему безперервного професійного розвитку (БПР) для лікарів. Одним із можливих заходів БПР, що забезпечує безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей медичних працівників, є симуляційний тренінг. Мета нашої роботи оцінити ефективність використанням симуляційних технологій як інструменту БПР для формування та удосконалення компетентності медичних працівників у проведенні базових і розширених реанімаційних заходів вагітним і породіллям. Протягом 2019-2021 році було проведено 28 симуляційних тренінгів із теми "Базова та розширена підтримка життя вагітних та породілей" для медичних працівників м. Вінниці та Вінницької області, в яких взяли участь 239 медичних працівників середнім віком від 20 до 63 років (у середньому 43,1±8,6 років) і медичним стажем від 1 до 43 років (в середньому 19,04±10,89 років). Склад учасників тренінгів: акушери-гінекологи (38,9%), анестезіологи (17,6%), акушерки (20,1%), анестезисти (13,4%), медичні сестри (10%). Для оцінки теоретичних знань учасників тренінгу ми використовували тестовий контроль: первинна оцінка знань (пре-тест), котра порівнювалася з результатами кінцевого тестування (пост-тест). Крім цього, по завершенні тренінгу було проведено анонімне анкету-вання щодо самооцінки отриманих навичок і ставлення курсантів до проведеного симуляційного тренінгу. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою статистичного пакету статистичної обробки інформації SPSS 21 (©SPSS Inc.). Результати нашого дослідження показують, що навчання з використанням симуляційних технологій сприяє збільшенню рівня теоретичних знань в 1,7 рази (в середньому з 5,76±2,67 до 9,62±1,63 балів; р<0,001), формуванню та удосконаленню компетентності проведення реанімаційних заходів та алгоритмів надання медичної допомоги при зупинці кровообігу. Порівняльний аналіз результатів самооцінки техніки виконання базових прийомів серцево-легеневої реанімації до і після тренінгу показує покращення навичок із збільшенням середньої оцінки за відновлення прохідності дихальних шляхів у 2 рази, проведення ШВЛ мішком Амбу на 27,7%, непрямого масажу серця на 32,9%, дозування та введення епінефрину - на 24,7%, дозування та введення аміодарону на 37,2%, оцінка ритму та проведення дефібриляції у 2 рази (р<0,001). Оцінка ставлення медичних працівників до симуляційного навчання загалом продемонструвала задоволеність курсантів проведеним тренінгом, симуляційними сценаріями, навчальними презентаціями, кваліфікацією та відношенням тренерів. На думку 95,5% респондентів цілі та завдання тренінгу були повністю досягнуті та вони зможуть ефективно використати здобуті навички в своїй практичній діяльності. Таким чином, метод симуляційного навчання є ефективним інструментом БПР.
