Особливості перебігу хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту після перенесеної COVID-19

Abstract

Розвиток запальних процесів, які виникають в результаті порушення нормального стану мукозального епітелію слизової оболонки рота, сприяєвиникненнюінфекційних, пухлинних, аутоімунних та інших патологій, зокрема CoViD-19, хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту. Метою дослідження було визначення впливу перенесеної CоVіD-19-інфекції на особливості перебігу хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту; дослідження ефективності лікувальної композиції на основі вітчизняного антисептика декаметоксину. Спостереження проводили за участю 125 пацієнтів, на слизовій порожнини рота яких були ерозивні елементи. Дослідження проводили з використанням клінічних, серологічних, бактеріологічних методів. Результати порівняльного аналізу частоти звернень за медичною допомогою пацієнтів з хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом до початку та під час пандемії CоVіD-19 свідчать про поступове зростання кількості хворих на це захворювання. Встановлені особливості ерозивних елементів, їх локалізація у пацієнтів раннього постковідного періоду та у тих, хто не мав коронавірусної інфекції в анамнезі. Результати мікробіологічних досліджень вмісту афт пацієнтів показали високу щільність заселення поверхні ерозивних елементів різноманітними бактеріальними, або бактеріально-грибковими асоціаціями мікроорганізмів, які включали не менше трьох морфологічно відмінних видів бактерій. Домінуючими мікроорганізмами у складі асоціацій у 100% обстежених були α- та β-гемолітичні стрептококи, незалежно від групи спостереження. Наведений позитивний досвід локального використання оригінальної лікарської декаметоксинвмісної композиції в лікування проявів ХРАС у паціентів пост-COVID-ного періоду підтверджує високу лікувальну ефективність препарату у випадках локальних уражень з комплексним вірусним та бактеріальним етіопатогенезом.