Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Слободяник, С. В. | |
dc.contributor.author | Хіміч, С. Д. | |
dc.contributor.author | Вернигородський, С. В. | |
dc.contributor.author | Школьніков, В. С. | |
dc.date.accessioned | 2025-03-19T10:12:43Z | |
dc.date.available | 2025-03-19T10:12:43Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Морфологічне обґрунтування місцевого застосування мезенхімальних стовбурових клітин у лікуванні експериментальних хронічних гнійно-некротичних pан / С. В. Слободяник, С. Д. Хіміч, С. В. Вернигородський, В. С. Школьніков // Патологія. – 2022. –Т.19, №1(54). – С. 70–78. | uk_UA |
dc.identifier.other | DOI.10.14739/2310-1237.2022.1.247230 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/8114 | |
dc.description.abstract | Мета роботи – вивчення морфологічних параметрів загоєння хронічних гнійно-некротичних ран у білих щурів при місцевому застосуванні 0,025 % розчину декаметоксину та мезенхімальних стовбурових клітин. Матеріали та методи. Експериментальне дослідження виконали на 120 щурах, яких поділили на групи: І – контроль (без лікування); ІІ – «класичне» лікування ран з використанням антисептика (0,025 % розчин декаметоксину); ІІІ – застосування мезенхімальних стовбурових клітин із пупкового канатика; IV – застосування мезенхімальних стовбурових клітин, клонованих в інертних газах. Для оцінювання морфологічних змін із країв ран вирізали фрагменти розмірами 0,5 см × 1,0 см × 1,0 см, фіксували у 10 % розчині нейтрального формаліну та заливали парафіном. Гістологічні зрізи завтовшки 5–7 мкм забарвлювали гематоксиліном і еозином, основним коричневим, пікрофуксином за ван Гізоном, трихромом за Масоном. Для імуногістохімічних досліджень використовували моноклональні антитіла компанії DAKO: до проміжних філаментів, мезенхімальних клітин і міофібробластів – Vimentin (Clone V9), гладком’язового актину (αSMA, Clone 1A4), трансмембранного білка ендотеліальних клітин, стовбурових і ембріональних фібробластів – CD34 (Clone QBEnd 10), а також систему візуалізації En VisionTMFLEX. Результати. Позитивну динаміку загоєння хронічних ран у разі застосування 0,025 % розчину декаметоксину спосте рігали тільки на ранніх термінах (3–7 доба), зокрема виявили зменшення запальної клітинної інфільтрації порівняно з МСК і МСК-ІГ. Останні були ефективними на всіх етапах дослідження, що підтверджувалося швидшим очищенням поверхні рани від гнійно-некротичних тканин, зменшенням площі, прискоренням формування грануляційної тканини та епітелізації рани. Висновки. Використання МСК і МСК-ІГ створюють сприятливі умови для нормального перебігу регенераторних процесів та епітелізації ран з активацією фібробластів, що підвищує ефективність загоєння хронічних ран. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA_ | uk_UA |
dc.publisher | Патологія | uk_UA |
dc.subject | мезенхімальні стовбурові клітини | uk_UA |
dc.subject | хронічні гнійно-некротичні рани | uk_UA |
dc.subject | лікування | uk_UA |
dc.subject | морфологічні зміни | uk_UA |
dc.subject | загоєння ран | uk_UA |
dc.subject | імуногістохімія | uk_UA |
dc.title | Морфологічне обґрунтування місцевого застосування мезенхімальних стовбурових клітин у лікуванні експериментальних хронічних гнійно-некротичних pан | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |