Комплексна фізіолого- гігієнічна оцінка основних режимних елементів навчальної і позанавчальної діяльності студентів закладів вищої медичної освіти за умов організації дистанційного навчання

Abstract

Фізіолого-гігієнічна оцінка особливостей основних режимних елементів навчальної та позанавчальної діяль-ності дівчат і юнаків, які перебувають у закладах вищої освіти, є суттєвим компонентом наукових досліджень, котріпередбачають встановлення чинників ризику щодо імовірного розвитку негативних зрушень з боку функціональних можли-востей та адаптаційних ресурсів їх організму. Дослідження, на підставі застосування методик анкетування та структу-рованого інтерв'ювання, проводили на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, де піднаглядом протягом періоду спостережень знаходились 110 студентів, які навчались відповідно на 1 і 3 курсах. Аналізотриманих даних та їх прогностична оцінка передбачали застосування процедур описової статистики на основі викорис-тання стандартизованого пакету прикладних програм статистичного аналізу "Statistica 6.1 for Windows" (ліцензійний NoВXXR901E245722FA). У ході проведених досліджень здійснена комплексна фізіолого-гігієнічна оцінка основних режимнихелементів навчальної та позанавчальної діяльності студентів закладів вищої медичної освіти за умов організації дистан-ційного навчання та виявлені провідні їх відмінності від аналогічних характеристик під час використання традиційнихформ організації навчання. Встановлено, що частка показників щодо тривалості безперервної навчальної діяльності сту-дентства, які вважають несприятливими та такими, котрі перевищують максимально припустимий його часовий діапа-зон (понад 9 годин, від 8 до 9 годин і від 7 до 8 годин), за умов застосування дистанційного формату була меншою, ніжпитома вага аналогічних показників за умов аудиторного навчання. Разом з тим цілком протилежна картина реєструєтьсяпід час аналізу даних щодо особливостей навчально-значущої підготовки до проведення практичних занять, що здійсню-ються у домашніх умовах. Серед студентів, які навчаються дистанційно, суттєво нижчими потрібно було вважати і дані,які відображували показники щодо тривалості динамічного компоненту в структурі добового бюджеті часу. У ході прове-дення суб'єктивно-значущої узагальненої оцінки режиму повсякденної діяльності дівчат і юнаків, виявлено, що більш напру-женим його слід вважати за умов застосування дистанційних технологій навчання. Одержані результати в подальшомумають застосовуватися як для розробки методик комплексної оцінки стану адаптаційних ресурсів організму студентів,що ураховують особливості їх повсякденної діяльності, так і під час наукового обґрунтування ефективного використанняздоров'язберігаючих технологій у закладах вищої медичної освіти