Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на показники оксидативного стресу в мозку щурів за свинцевої інтоксикації

Abstract

Мета дослідження – експериментально обґрунтувати доцільність використання омега-3 поліненасичених жирних кислот для корекції процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і протеїнів у мозку щурів за свинцевої інтоксикації.Дослідження виконано на 24 статевозрілих нелінійних щурах-самцях масою 250–280 г. Тварини були поділені на три групи: 1 група – контроль; 2 група – тварини зі свинцевою інтоксикацією, яку моделювали шляхом ентрагастрального введення плюмбуму (ІІ) ацетату (7,5 мг/кг/добу протягом 14 діб); 3 група – тварини зі свинцевою інтоксикацією, які протягом 14 діб отримували лікування омега-3-поліненасиченими жирними кислотами (750 мг/кг/добу, інтрагастрально). У гомогенаті мозку та сиро-ватці крові спектрофотометричним методом визначали активність антиоксидантних ензимів супероксиддисмутази та каталази, а також рівні малонового діальдегіду й карбонільних груп протеїнів. Встановлено, що за тривалого введення плюмбуму (ІІ) ацетату реєструється зменшення актив-ності супероксиддисмутази та каталази на 28–35,8 % (р < 0,05), що супроводжується збільшенням вмісту малонового діальдегіду та карбонільних груп протеїнів у мозку та сироватці крові щурів на 41,7–75,8 % (р < 0,05) порівняно з контролем. За цих умов використання омега-3 поліненасичених жирних кислот викликає збільшення антиоксидантного потенціалу мозку та сироватки крові (актив-ності супероксиддисмутази та каталази на 19,2–30 % (р < 0,05) перевищують показники нелікованих тварин) та сповільнення перебігу процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і протеїнів (рівні малонового діальдегіду та карбонільних груп протеїнів були меншими на 16,6–34,8 % (р < 0,05), ніж у нелікованих тварин). Отримані дані обґрунтовують можливість використання омега-3 поліненасичених жирних кислот з метою корекції оксидативного стресу в мозку щурів за умов свинцевої інтоксикації