Дослідження щільності кісткової тканини за даними КТ до та у віддаленому періоді після монокондилярного ендопротезування колінного суглоба

Abstract

Актуальність. Монокондилярне ендопротезування колінного суглоба останніми роками стає популярним серед ортопедів. Основним ускладненням цієї технології є нестабільність тибіального компонента ендопротеза через розвиток локального остеопорозу в зоні ендопротезування. У пацієнтів зі зниженою щільністю кістки є великий ризик розвитку нестабільності тибіального компонента ендопротеза. Отже, визначення рівнів мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнтів з остеопенією до ендопротезування може дати можливість розрахувати ризик виникнення ускладнень у віддалені періоди. Мета роботи. Визначити показники мінеральної щільності кісткової тканини за даними КТ зони резекції тибіального плато для монокондилярного ендопротезування у пацієнтів групи ризику. Матеріали та методи. Оцінювали стан 3 зон кортикального шару – передньої, середньої, задньої та 4 зон площини зрізу плато. На КТ-зображеннях тибіального плато колінного суглоба проводили вимірювання оптичної щільності кісткової тканини за шкалою одиниць Ґаунсфілда. Проведено дослідження змін у кісткових структурах у зоні встановлення тибіального компонента ендопротеза у 2 групах пацієнтів: І група – 10 пацієнтів, яким було проведено монокондилярне протезування колінного суглоба 3–6 років тому і які звернулися зі скаргами на негативні явища у протезованому коліні, ІІ група – 10 пацієнтів, яким було проведене монокондилярне протезування 1,2–2 роки тому. Цим хворим на контрольному огляді було зроблено КТ-денситометрію.