Короткий опис (реферат):
Повномасштабне вторгнення рф в Україну зачепило усі сторони
суспільного життя, і вища медична освіта не стала винятком. Глобальні
процеси, які відбуваються в Україні, стали каталізатором змін в системі
післядипломної освіти та поштовхом до пошуку інноваційних методів для
якісної підготовки лікарів.
Зокрема, в 2022 році МОЗ скасувало обов’язковий мінімум у 50 балів
безперервного професійного розвитку (БПР) на рік. Відтак для атестації у 2023
році необхідно буде подати не 150, а 100 балів БПР, які лікар набрав за 2020 і
2021 роки. Зміни передбачають також зняття обмежень на дистанційне
навчання до 2024 року.
Дійсно, у сучасних реаліях неможливо представити діяльність людини в
процесі здобуття освіти чи на робочому місці без впливу інформаційних
технологій. Це ставить нові вимоги до організації освітньої діяльності і
посилює потребу в нових підходах до навчання, вимагає широкомасштабного
впровадження онлайн-технологій та ґрунтовних змін у методичних підходах
для забезпечення ефективної взаємодії лікарів-курсантів і викладачів.
Варто пам’ятати, що сьогодні дистанційне післядипломне навчання в Україні
може повноцінно розвиватися тільки за наявності таких основних складових:
нормативно-правової бази; контингенту лікарів; кваліфікованих викладачів;
наявності навчальних програм; відповідної матеріально-технічної бази
(апаратного і програмного забезпечення (ми використовуємо платформи Skype,
Google Meet, Zoom, та Microsoft Teams), високошвидкісних ліній зв’язку).
Важливим структурним елементом дистанційного безперервного
професійного розвитку є підготовленість здобувачів, які мають бути з високим
рівнем освітньої самомотивації, наполегливими, цілеспрямованими, – отже,
мати достатній стартовий рівень освіти і навички самостійної роботи.
Іншим структурним елементом дистанційної освіти є кваліфікований
викладацький склад, який володіє сучасними педагогічними та інформаційними
технологіями, психологічно готовий до роботи у новому навчальнопізнавальному мережевому середовищі, розуміє потребу постійного оновлення
і вдосконалення своїх навчально-методичних матеріалів, що є індивідуально
розробленими на основі власного педагогічного та науково-методичного
досвіду і є його інтелектуальною власністю.
Однією з найважливіших проблем дистанційного формату БПР є
забезпечення відповідних методів і технологій, за яких здобувач є не просто
пасивним споживачем інформації, але й бере максимально активну участь у
освітньому процесі. Традиційні форми організації освітнього процесу
набувають нових особливостей, так, лекції у дистанційному навчанні (на
відміну від традиційних аудиторних) не передбачають безпосереднього
спілкування з викладачем. Для вирішення цієї проблеми лікарям-здобувачам
194
БПР в on-line режимі демонструються клінічні ситуації, фото та відео ключових
ознак пацієнтів, результати додаткових методів обстеження тощо. В режимі
реального часу з використанням сучасних засобів комунікації створюється
можливість до активного залучення лікарів до дискусії з вирішення клінічної
ситуації, аналізу результатів обстеження пацієнтів, як клінічних, так і
лабораторно-інструментальних, надається можливість отримання відповідей на
актуальні у клінічній практиці питання.
Таким чином, дистанційне навчання є важливим допоміжним елементом у
глобальному освітньому просторі, воно виступає як ефективне доповнення
традиційних форм освіти та має стати одним з дієвих методів підвищення
конкурентоспроможності ВНМУ ім. М.І. Пирогова в сучасних умовах.
