Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Шапринський, В. О. uk_UA
dc.contributor.author Воровський, О. О. uk_UA
dc.contributor.author Камінський, О. А. uk_UA
dc.contributor.author Верба, А. В. uk_UA
dc.contributor.author Форманчук, А. М. uk_UA
dc.contributor.author Миронішен, Ю. А. uk_UA
dc.contributor.author Черніченко, О. І. uk_UA
dc.date.accessioned 2025-03-17T18:24:43Z
dc.date.available 2025-03-17T18:24:43Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Ехінококоз печінки: діагностика та досвід хірургічного лікування / В. О. Шапринський, О. О. Воровський, О. А. Камінський [та ін.] // Харківська хірургічна школа. – 2021. – № 1(106). – С. 66-71. uk_UA
dc.identifier.other DOI: 10.37699/2308-7005.1.2020.12
dc.identifier.uri https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/7804 en
dc.description.abstract Мета дослідження - проаналізувати результати лікування хворих з ехінококозом печінки. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 76 хворих з ехінококозом печінки: жінок - 66 (86,8%), чоловіків - 10 (13,2%). Первинний ехінококоз був виявлений у 73 (96,1%) хворих, вторинний - у 3 (3,9%). Серед інструментальних методів дослідження діагностичне значення мали ультразвукове та комп’ютерно-томографічне обстеження. Поодинокі кісти печінки виявлені у 66 (86,8%) хворих, множинні - у 10 (13,2%). Серед хворих з солітарними кістами права доля печінки вражалась частіше ніж ліва - 56 (73,7%) хворих проти 20 (26,3%). Ускладнення ехінококозу відзначено у 16 (21,1%) пацієнтів. Серед них найчастішими були: нагноєння кісти - у 13 (17,1%); прорив кісти у вільну черевну порожнину - у 1 (1,3%), у плевральну порожнину — у 1 (1,3%), в біліарний тракт - у 1 (1,3%) випадку. У 20 (26,3%) хворих операцію виконували з верхньо-серединного доступу, у 46 (60,5%) - з косих підреберних доступів за Кохером або за Федоровим. Періцистектомія була виконана у 52 (68,4 %) хворих, у 8 (10,5 %) пацієнтів були виконані резекції сегментів печінки з ехінококовою кістою, у 4 (5,3 %) - розкриття кісти з видаленням вмісту й обробкою її порожнини. Лапароскопічну ехінококектомію застосували у 12 (15,8 %) хворих. У післяопераційному періоді у 16 (21,1 %) хворих виявлені ускладнення. Використання зварювального електрокоагулятора ЕК-300М «Свармед» при термічній санації стінок залишкової порожнини після ехінококектомії дозволило зменшити крововтрату з (2200,0 ± 210,0) до (250,0 ± 50,0) мл, а кількість рецидивів - з 2,8 до 0,0 %. До і після операції проводили протирецидивну антипаразитарну терапію альбендазолом (Ворміл) у два цикли по 28 днів, розділених 14-денною перервою. Доза при масі тіла більше 60 кг становила 400 мг 2 рази/добу, а при вазі менше 60 кг препарат призначали із розрахунку 15 мг/кг/добу. Результати та обговорення. При застосуванні лапароскопічної ехінококектомії вдалося зменшити інтраопераційну крововтрату у 9 разів (р=0,0001); тривалість операції - у 2 рази (р> 0,05), перебування у стаціонарі - у 3,3 разу (р = 0,002). Летальних випадків не було. Висновки. Перицистектомія є ефективною операцією щодо повного одужання та не дає рецидивів захворювання. Застосування зварювального електрокоагулятора та лапароскопічна ехінококектомія суттєво покращують результати лікування хворих із паразитарними кістами печінки. uk_UA
dc.language.iso uk_UA_ uk_UA
dc.publisher Харківська хірургічна школа uk_UA
dc.subject печінка uk_UA
dc.subject ехінококоз uk_UA
dc.subject ехінококектомія uk_UA
dc.subject періцистектомія uk_UA
dc.title Ехінококоз печінки: діагностика та досвід хірургічного лікування. uk_UA
dc.type Article en


Файли цього елементу

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис

Статистика