Ехінококоз печінки: діагностика та досвід хірургічного лікування.

Abstract

Мета дослідження - проаналізувати результати лікування хворих з ехінококозом печінки. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 76 хворих з ехінококозом печінки: жінок - 66 (86,8%), чоловіків - 10 (13,2%). Первинний ехінококоз був виявлений у 73 (96,1%) хворих, вторинний - у 3 (3,9%). Серед інструментальних методів дослідження діагностичне значення мали ультразвукове та комп’ютерно-томографічне обстеження. Поодинокі кісти печінки виявлені у 66 (86,8%) хворих, множинні - у 10 (13,2%). Серед хворих з солітарними кістами права доля печінки вражалась частіше ніж ліва - 56 (73,7%) хворих проти 20 (26,3%). Ускладнення ехінококозу відзначено у 16 (21,1%) пацієнтів. Серед них найчастішими були: нагноєння кісти - у 13 (17,1%); прорив кісти у вільну черевну порожнину - у 1 (1,3%), у плевральну порожнину — у 1 (1,3%), в біліарний тракт - у 1 (1,3%) випадку. У 20 (26,3%) хворих операцію виконували з верхньо-серединного доступу, у 46 (60,5%) - з косих підреберних доступів за Кохером або за Федоровим. Періцистектомія була виконана у 52 (68,4 %) хворих, у 8 (10,5 %) пацієнтів були виконані резекції сегментів печінки з ехінококовою кістою, у 4 (5,3 %) - розкриття кісти з видаленням вмісту й обробкою її порожнини. Лапароскопічну ехінококектомію застосували у 12 (15,8 %) хворих. У післяопераційному періоді у 16 (21,1 %) хворих виявлені ускладнення. Використання зварювального електрокоагулятора ЕК-300М «Свармед» при термічній санації стінок залишкової порожнини після ехінококектомії дозволило зменшити крововтрату з (2200,0 ± 210,0) до (250,0 ± 50,0) мл, а кількість рецидивів - з 2,8 до 0,0 %. До і після операції проводили протирецидивну антипаразитарну терапію альбендазолом (Ворміл) у два цикли по 28 днів, розділених 14-денною перервою. Доза при масі тіла більше 60 кг становила 400 мг 2 рази/добу, а при вазі менше 60 кг препарат призначали із розрахунку 15 мг/кг/добу. Результати та обговорення. При застосуванні лапароскопічної ехінококектомії вдалося зменшити інтраопераційну крововтрату у 9 разів (р=0,0001); тривалість операції - у 2 рази (р> 0,05), перебування у стаціонарі - у 3,3 разу (р = 0,002). Летальних випадків не було. Висновки. Перицистектомія є ефективною операцією щодо повного одужання та не дає рецидивів захворювання. Застосування зварювального електрокоагулятора та лапароскопічна ехінококектомія суттєво покращують результати лікування хворих із паразитарними кістами печінки.