Значення факторів ризику, пов’язаних з особливостями перебігу гонартрозу, у прогнозуванні віддалених результатів монокондилярного ендопротезування колінного суглоба

Abstract

Проаналізовано віддалені результати монокондилярного ендопротезування колінного суглоба у 99 пацієнтів із гонартрозом з переважним ураженням медіального відділу – 26 (26,26%) чоловіків та 73 (73,74%) жінки, середній вік – 63,78±8,21 року. Згідно з результатами опитувальника Oxford Knee Score сформовано 4 групи пацієнтів. У 1-шу групу включено 62 (62,63%) пацієнти без проявів прогресування гонартрозу у віддалений період. Легкі прояви гонартрозу встановлено у 23 (23,23%) хворих 2-ї групи, помірні – у 10 (10,10%) обстежених 3-ї групи, у 4 (4,04%) пацієнтів 4-ї групи – виражені прояви захворювання. Середній результат лікування у віддалений період становив 37,65±7,89 бала. Серед факторів ризику оцінювали патогенетичний варіант остеоартрозу, наявність попередніх операцій в ділянці суглоба, стадію, тривалість захворювання до операції та тривалість післяопераційного періоду. Для статистичного аналізу використовували програму «Statistica 13». Результати. Встановлено, що тривалість захворювання до операції ≤5 років (відношення шансів (ВШ) 2,70; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,11–6,58; p=0,02) та тривалість післяопераційного періоду ≤5 років (ВШ 5,01; 95% ДІ 1,90–13,20; p=0,0007) підвищують шанси щодо відсутності прогресування гонартрозу у віддалений період. Натомість наявність попередніх операцій в ділянці колінного суглоба (ВШ 12,00; 95% ДІ 1,15–125,52; p=0,02) асоційована з прогресуванням захворювання. Висновок. Доведено високу прогностичну цінність факторів ризику, пов’язаних з особливостями перебігу гонартрозу, щодо оцінки віддалених результатів монокондилярного ендопротезування колінного суглоба.