Особливості мінеральної щільності великогомілкової кістки на рівні її опилу при монокондилярній артропластиці колінного суглоба

Abstract

В статті представлені результати вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини на рівні опилу великогомілкової кістки в процесі проведення монокондилярного ендопротезування колінного суглоба за допомогою розробленого авторами приладу. Мета дослідження - визначити залежність рівня мінеральної щільності кісткової тканини від товщини опилу кістки, зони її визначення, віку та статі пацієнтів. Обстежено 178 хворих (147 жінок і 31 чоловік) віком від 50 до 79 років. Переважно медіальний артроз мав місце у 189, латеральний - у 12 випадках. У процесі проведення монокондилярного ендопротезування колінного суглоба (201 суглоб) визначали мінеральну щільність кісткової тканини в залежності від товщини резекції великогомілкової кістки. Товщина зрізу 9, 11, 13 мм. Виявлені суттєві розбіжності в мінералізації кісткової тканини великогомілкової кістки. Найбільш щільними є передні відділи опилу, найменш щільними - центральні та задньо-латеральні. З віком і товщиною опилу показники пропорційно зменшуються в тій же залежності, і після 70 років пацієнтів у більшості випадків складає менше 50% від норми. При цьому чоловіки мають більш високі показники кісткової мінералізації, ніж у жінок того ж віку. Нерівномірний розподіл мінеральної щільності кісткової тканини великогомілкової кістки, наявність слабко мінералізованих ділянок у центральних та задньо-латеральних відділах опилу, пропорційне зниження щільності кісткової тканини в людей похилого віку дозволило нам розробити метод превентивного збільшення надійності фіксації та стійкості тібіального компонента ендопротеза. Такий підхід дозволив нам переглянути вікові обмеження для монокондилярного ендопротезування і отримати при цьому хороші віддалені результати.