Роль та місце левофлоксацину у лікуванні позагоспітальної пневмонії

Abstract

Інфекція нижніх дихальних шляхів є третьою причиною смертності у світі та першою причиною смерті в країнах з низьким рівнем доходу. Позагоспітальна пневмонія (ПП) є небезпечною інфекційною патологією, особливо у дітей молодше п’яти років, літніх людей та осіб з ослабленим імунітетом. Антибіотикотерапія є стандартним методом лікування ПП. Однак збільшення використання антибіотиків призвело до розвитку резистентності бактерій та виникнення побічних ефектів у пацієнтів. На сьогодні в клінічній практиці широко використовується новий клас фторхінолонів, що має виражену активність щодо грам(–) збудників, як і ранні фторхінолони, і щодо грам(+) мікроорганізмів, таких як пневмококи та атипові збудники. Зростаюче занепокоєння щодо пеніцилінорезистентних стрептококових пневмоній привело до інтенсивніших досліджень щодо використання нових хінолонів. У даному огляді літератури представлено дослідження активності левофлоксацину 750 мг, який призначається коротким курсом для лікування важких та середньої важкості ПП. Враховуючи широкий спектр дії левофлоксацину та бактерицидну активність антибіотика, він є потенційно цінною альтернативною терапією для лікування дітей та дорослих із ПП, особливо при тенденції до зростання антибіотикорезистентності пневмокока.